© Створено ChatGPT на запит ZN.UA Опубліковано рейтинг найвпливовіших розвідувальних служб Європи.
Французький журнал L’Express представив перший комплексний рейтинг європейських розвідувальних служб, сформований на основі оцінок експертів з міжнародної розвідувальної спільноти. Першість здобула британська MI6, тоді як українські СБУ та ГУР зайняли четверту позицію, випередивши спецслужби Німеччини, Польщі, а також країн Скандинавії та Балтії.
Дослідження тривало три місяці. Журналісти L’Express провели інтерв’ю з близько сотнею фахівців, намагаючись оцінити реальний вплив європейських розвідслужб у «невидимій війні», яка супроводжує міжнародну політику, збройні конфлікти та боротьбу за технологічні переваги. За висновком видання, наявність потужної розвідки є нині таким же показником впливу держави, як ядерний арсенал чи постійне членство в Раді Безпеки ООН.
Методологія формування рейтингу
До складу журі увійшли 60 представників розвідувальної спільноти з 25 країн. Серед них були 17 чинних або колишніх керівників спецслужб, а також представники американського ЦРУ та ізраїльського «Моссаду».
Кожен член журі формував власний ТОП-5 найкращих європейських служб, спираючись на особистий досвід співпраці. Система нагадувала голосування за спортивні нагороди або музичні конкурси: за перше місце нараховувалося п’ять балів, за друге — чотири, за третє — три, за четверте — два, за п’яте — один.
Основними критеріями оцінки були ефективність та надійність.
Визначальними перевагами вважалися:
- наявність агентів серед керівництва таких країн, як Росія, Китай, Іран та інші;
- здатність проводити диверсійні операції та складні таємні акції;
- доступ до супутникової, кібернетичної та радіоелектронної розвідки;
- можливість перехоплення даних через станції прослуховування, хакерські операції та підводні комунікації;
- готовність ділитися інформацією з партнерами без ризику її витоку.
Результати експертного рейтингу
1. Велика Британія — MI6: 251 бал
Британська зовнішня розвідка здобула незаперечну перемогу. Колишній керівник резидентури ЦРУ Роберт Горелік охарактеризував британські спецслужби як найсильніші в Європі, а MI6 — як «надзвичайну».
Головною перевагою британців фахівці назвали вміння вербувати джерела на високому рівні та роками інвестувати у відносини з ними. За даними L’Express, MI6 має або мала цінні контакти в Росії, Китаї, Туреччині та Ірані. Зокрема, видання згадує екс-заступника міністра оборони Ірану Алірезу Акбарі, якого Тегеран звинуватив у співпраці з Великою Британією та стратив у 2023 році.
Один із колишніх керівників французької DGSE пояснив, що британці здатні робити довгострокові ставки на джерела, подібно до російських спецслужб. У 2024 році Китай звинуватив MI6 у вербуванні подружжя державних службовців, припускаючи, що чоловіка вперше помітили ще під час його навчання у Великій Британії, за дев’ять років до цього.
Методи британської розвідки сягають корінням «Великої гри» XIX століття, протистояння між Британською та Російською імперіями в Центральній Азії. MI6 також залучає випускників Кембриджа та Оксфорда, що підтримує її особливий статус у британській державній системі.
До успіхів служби L’Express відносить викриття австрійського полковника Мартіна Меллера, який, за даними слідства, 26 років працював на Росію. Особливо зміцнило репутацію MI6 завчасне попередження про підготовку повномасштабного вторгнення РФ в Україну восени 2021 року.
З початком великої війни британська розвідка стала одним із ключових партнерів Києва. Колишній керівник європейських та євразійських операцій ЦРУ Ральф Гофф зазначив, що саме британці ведуть у питанні України, тоді як американці йдуть «безпосередньо за ними».
2. Франція — DGSE: 169 балів
Французька Генеральна дирекція зовнішньої безпеки посіла друге місце завдяки комплексному набору можливостей. Один із колишніх польських розвідників назвав DGSE єдиною службою континентальної Європи з майже глобальним охопленням.
Французи поєднують:
- агентурну розвідку;
- технічні методи збору інформації;
- оперативні можливості;
- власну Службу дій, що проводить таємні операції за кордоном.
L’Express відзначає, що Служба дій DGSE є одним із небагатьох підрозділів у світі, здатних непомітно «нейтралізувати» ціль за межами країни.
Водночас лише п’ятеро членів журі віддали французькій службі перевагу над MI6. Серед них була колишня аналітикиня ЦРУ з питань тероризму Джина Беннетт, яка зазначила, що DGSE була найкомпетентнішим партнером у сфері агентурної розвідки серед служб, з якими вона співпрацювала.
Найсильнішими напрямками французької розвідки вважаються боротьба з тероризмом, операції в Африці, на Близькому Сході та протидія розповсюдженню зброї масового знищення. Колишній керівник канадської спецслужби розповів, що навіть британці рекомендували партнерів до французів, коли йшлося про справи в Африці.
Водночас на репутацію DGSE негативно вплинула помилка перед російським вторгненням у лютому 2022 року: Франція не погоджувалася з оцінками США та Великої Британії щодо неминучості нападу.
Частково відновити репутацію вдалося у червні 2023 року. За даними L’Express, завдяки африканським контактам DGSE дізналася про підготовку ватажком ПВК «Вагнер» Євгенієм Пригожиним заколоту проти Володимира Путіна та попередила ЦРУ.
3. Нідерланди — AIVD та MIVD: 97 балів
Приблизно 70% учасників опитування включили нідерландські спецслужби до своєї п’ятірки. Їх відзначають як найкращі за співвідношенням результатів та вкладених ресурсів.
Нідерландська розвідка формувалася під значним британським впливом: під час Другої світової війни її військовий підрозділ працював у вигнанні в Лондоні. Партнери характеризують нідерландців як надійних, професійних і обережних у роботі з інформацією.
Незважаючи на відносно невеликі масштаби країни, спецслужби Нідерландів були залучені до низки важливих операцій:
- у 2007 році агент AIVD, згідно з матеріалом, сприяв встановленню вірусу Stuxnet, розробленого ЦРУ та «Моссадом» для ураження іранської ядерної програми;
- у 2015 році нідерландські хакери проникли в інфраструктуру пов’язаного з Росією угруповання Cozy Bear і поінформували США;
- у 2016–2017 роках AIVD спільно з ЦРУ проводила в Амстердамі та Роттердамі тренінги для українських розвідників з вербування росіян та проведення диверсій. Частина занять відбувалася в квартирі, орендованій через Airbnb.
З початку 2020-х років при AIVD також функціонує європейський центр розвідувального співробітництва з протидії тероризму. До нього надсилають представників країн ЄС, Великої Британії, Норвегії та Швейцарії.
У жовтні 2025 року AIVD та військова MIVD, за даними L’Express, стали першими європейськими службами, які обмежили передачу окремих даних ЦРУ через побоювання, що адміністрація Дональда Трампа може використати їх у політичних цілях.
4. Україна — СБУ та ГУР: 77 балів
Україну автори назвали одним із головних сюрпризів рейтингу. СБУ та ГУР вразили партнерів швидким розвитком, технологічною винахідливістю та готовністю брати на себе високі оперативні ризики.
Колишній керівник польської розвідки відзначив українців за «інноваційність, винахідливість і готовність ризикувати». Чинний керівник однієї з європейських спецслужб заявив, що українські структури продемонстрували здатність «моссадизуватися» — тобто здійснювати сміливі й жорсткі таємні операції, які традиційно асоціюються з ізраїльським «Моссадом».
Серед операцій, згаданих у матеріалі, — атаки дронів по російській стратегічній авіації, ліквідації високопоставлених російських військових у Москві та диверсії проти критично важливих об’єктів. L’Express також згадує вибухи на газопроводах «Північний потік», хоча причетність України до цієї операції офіційно не підтверджена і Київ її не визнавав.
На формування сучасних українських спецслужб, за оцінкою видання, вплинули дві протилежні традиції:
- співпраця із ЦРУ, що суттєво посилилася після 2014 року;
- спадок радянського КДБ, зокрема клановість та закритість окремих структур.
Водночас довіра партнерів до України не є абсолютною. Серед 19 членів журі, які працювали у спецслужбах станом на 2023 рік, одинадцять не включили Україну до своєї п’ятірки. Деякі європейські розвідники припускають, що російська агентура досі може мати доступ до українських структур.
Один із колишніх керівників французької спецслужби зазначив, що партнери передають Україні багато інформації, але не всю, оскільки не можуть бути повністю впевнені, куди вона потрапить.
5. Німеччина — BND: 62 бали
Німецька Федеральна розвідувальна служба викликає неоднозначні оцінки. Її поважають за методичний аналіз, ретельно підготовлені документи та здатність виявляти тонкі політичні й економічні зрушення.
Саме тому BND залучають до аналізу майже всіх великих міжнародних криз. Водночас її оперативні можливості часто стають об’єктом жартів. Колишній керівник швейцарської розвідки порівняв працівників BND із «дослідниками аналітичного центру».
Колишній заступник директора Національної розвідки США Гленн Карл розповів, що за часів його роботи німці відмовлялися від багатьох операцій за кордоном.
BND нині проходить етап реформування. Масштаб залежності Німеччини від партнерів продемонстрував внутрішній звіт, дані якого оприлюднив Bild: лише 2% повідомлень про терористичні загрози німецькі служби нібито отримували самостійно, тоді як 72% надходили від ЦРУ.
Скандинавські та балтійські служби
Автори об’єднують служби Північної Європи та Балтії в умовний блок NB8 — п’ять скандинавських і три балтійські держави. Їхні спільні переваги — технологічна розвідка, фокус на Росії та усвідомлення того, що якісна робота спецслужб є питанням національного виживання.
6. Швеція — 40 балів
Шведська розвідка має ширший спектр можливостей, ніж більшість інших служб регіону. Її традиційною спеціалізацією є агентурна робота, сформована ще за часів холодної війни. Шведи тісно взаємодіють із MI6 та ЦРУ.
Останніми роками партнери особливо високо оцінюють точність спостереження Швеції за переміщеннями російських військ.
7. Норвегія — 34 бали
Норвезька розвідка спеціалізується на морській тематиці, Північній Атлантиці та Арктиці.
L’Express згадує історію Фроде Берга — працівника норвезько-російського прикордонного пункту, якого у 2017 році затримали в Москві. Його звинуватили в тому, що він виконував роль посередника норвезької розвідки та передавав кошти родичу російського інженера атомних підводних човнів.
8. Естонія — 27 балів
Естонія з населенням близько 1,4 млн людей дивує розвідувальну спільноту кібернетичною компетентністю та якістю аналізу відкритих джерел.
Її фахівці стали одними з найкращих у сфері OSINT — отримання розвідувальної інформації із загальнодоступних джерел. Щорічні звіти естонських служб про російську стратегію та гібридні загрози, за словами одного з польських розвідників, з нетерпінням очікують та уважно читають спецслужби інших країн.
9. Польща — 22 бали
Польські спецслужби мають ефективні мережі в Росії, однак їхню репутацію послаблює внутрішня політична боротьба.
Один із європейських посадовців заявив L’Express, що спецслужби Польщі використовуються в політичному протистоянні, через що партнери обмежують обмін чутливою інформацією.
Наприкінці 2025 року президент Кароль Навроцький заблокував нагородження 130 співробітників розвідки, кандидатури яких підтримував уряд Дональда Туска. На думку співрозмовників журналу, це шкодить службі, яка має високоефективні мережі проти Росії.
10. Данія — 16 балів
Данська розвідка переживала період особливої популярності у 2010-х роках завдяки подвійному агенту Мортену Сторму, який проник до «Аль-Каїди».
Після цього попит на данські дані зменшився. Однією з причин називають недостатні інвестиції у російський напрям. Колишній керівник норвезької контррозвідки охарактеризував ставлення данців до Росії як дещо наївне.
11. Румунія — 15 балів
Румунські служби особливо цінують за агентурну роботу в Росії. Чинний керівник однієї з європейських розвідок поставив їх до п’ятірки найсильніших у сфері HUMINT — розвідки за допомогою людських джерел.
Слабким місцем Румунії вважають відставання у кібернетичних можливостях.
12. Іспанія — 13 балів
Іспанські спецслужби мають сильні позиції в Латинській Америці, Марокко та боротьбі з тероризмом. Однак їм заважає фрагментація системи: різні відомства схильні зберігати інформацію для себе, а не передавати її партнерам.
Викликає питання й робота іспанців проти Росії. У лютому 2024 року в Аліканте був убитий російський пілот Максим Кузьмінов, який перейшов на бік України. Його загибель на території Іспанії стала показовим успіхом російських спецслужб.
13. Фінляндія — 11 балів
Фінська розвідка має обмежені ресурси, але вирізняється надзвичайною зосередженістю на Росії.
Особливістю країни один із колишніх співробітників DGSE назвав високу пильність населення: підозрілу діяльність російських агентів нерідко помічають пересічні громадяни.
13. Швейцарія — 11 балів
Швейцарія розділила 13-те місце з Фінляндією. Через обмежений бюджет її служба активно розвиває міжнародну співпрацю.
Особливо високо швейцарців цінують французи: дев’ять з 11 балів Швейцарія отримала від представників Франції. Перевагою Берна є доступ до банків, фінансових структур, розкішних готелів та мереж, які проходять через нейтральну країну.
15. Італія — 9 балів
Італійські спецслужби отримали доволі низьку оцінку. Один із колишніх співробітників ЦРУ зазначив, що в Італії немає сформованої розвідувальної культури.
У 2000-х роках DGSE нібито навіть забороняла своїм працівникам контакти з італійськими колегами після інциденту з фальшивими документами про нібито спроби Іраку закупити уран у Нігері.
Співрозмовники L’Express згадують кумівство й корупцію, хоча визнають певне поліпшення ситуації. Головною сильною стороною Італії залишається Північна Африка, передусім Лівія.
15. Бельгія — 9 балів
Бельгія використовує статус Брюсселя як столиці ЄС та НАТО для розвитку «розвідувальної дипломатії». Її представники позиціонують себе як посередників, які можуть зводити за одним столом служби різних країн.
Бельгійці також мають цінний досвід роботи в Африці, особливо в Демократичній Республіці Конго.
15. Чехія — 9 балів
Чеська розвідка має визнаний досвід проникнення до російських спецслужб, однак її репутацію регулярно підривають політичні та корупційні скандали.
L’Express згадує відставку у 2022 році керівника зовнішньої розвідки Петра Млейнека через його зв’язки з лобістом Міхалом Редлом, який опинився під судом у справі про корупцію.
18. Литва — 8 балів
Литовські служби отримали голоси за дослідження зв’язків між Росією та організованою злочинністю.
Для Литви, як і для інших балтійських країн, російський напрям є питанням безпосереднього виживання, проте її ресурси значно поступаються можливостям більших держав.
19. Португалія — 6 балів
Португальців поважають за знання Південної Африки та колишніх португаломовних колоній. Представники інших європейських служб консультуються з ними щодо регіонів, у яких Лісабон зберіг історичні й мовні зв’язки.
20. Австрія — 3 бали
Австрійська розвідка залишається однією з найменш надійних в очах партнерів. Її багато років звинувачували у глибокому проникненні російської агентури.
У 2018 році Відень тимчасово виключили з Бернського клубу — неформального об’єднання керівників європейських спецслужб. Причиною стали побоювання, що через союзну Кремлю Партію свободи Росія могла отримати доступ до австрійської розвідувальної інформації.
Відтоді Австрію досі не допускають до найбільш чутливих форматів співпраці. Втім, колишній український розвідник Іван Ступак, єдиний член журі, який дав австрійцям бали, вважає, що за десять років служба може повернути собі важливішу роль.
21. Латвія — 1 бал
Латвія посіла останнє місце серед країн, що отримали хоча б один бал.
Колишній керівник російського напряму MI6 Крістофер Стіл пояснив низьку оцінку тим, що Латвія, на думку частини експертів, залишається глибше вразливою до російського впливу, ніж сусідні Естонія та Литва.
Країни, що не отримали жодного балу
До рейтингу не увійшла низка країн, хоча деякі з них мають специфічні корисні спеціалізації.
Ірландія та Люксембург є важливими для партнерів у сфері фінансових розслідувань, а Греція — у питаннях, пов’язаних із Туреччиною. Кіпр залишається важливим місцем перетину російських агентів, представників «Моссаду» та китайських емісарів, однак його зв’язки з Росією викликають занепокоєння. Мальта потерпає від системних зв’язків частини державного апарату з організованою злочинністю.
Словенія користується певною довірою: MI6 нещодавно доручала їй розслідувати діяльність російських шпигунів у Чорногорії. Хорватська служба покращила свою репутацію під керівництвом Даніеля Маркіча у 2016–2024 роках, хоча всередині країни контроль над спецслужбами залишається предметом політичної боротьби.
Найбільше критики отримали Угорщина, Болгарія та Словаччина.
Угорщина за правління Віктора Орбана сприймається як ненадійний учасник європейського обміну розвідданими. Її владу звинувачують у використанні спецслужб у політичних цілях та стеженні за структурами Європейського Союзу.
Еліти Болгарії, за оцінкою Крістофера Стіла, залишаються вразливими до російського впливу. Репутації країни також зашкодила спроба призначення у 2013 році керівником контррозвідки олігарха й медіамагната Деляна Пеєвського.
Найгіршою спецслужбою Європи учасники опитування майже одноголосно назвали службу Словаччини. Її критикують за непотизм, низьку компетентність та зв’язки з Росією. Як символ кадрової ситуації L’Express згадує керівника зовнішньої розвідки Павола Гашпара, який має на біцепсі татуювання за мотивами фільму «Хрещений батько» та у 2025 році потрапив у ДТП за кермом жовтого спортивного автомобіля.