>
Занадто антиукраїнські: як заяви кандидата на прем’єра Польщі стали проблемою для “ПіС”
П’ятниця, 17 липня 2026, 15:15 — Юрій Панченко, Європейська правдаПоділитись:
Dawid Wolski/East NewsПшемислав Чарнек
Нещодавні висловлювання кандидата на посаду прем’єр-міністра від партії “Право і справедливість” Пшемислава Чарнека щодо необхідності припинення військової допомоги Україні мають усі шанси стати переломним моментом для цієї політичної сили.
Останнім часом “ПіС”, граючи на руку президенту Каролю Навроцькому, суттєво скоригувала свою позицію стосовно України. Однак заява Чарнека про можливість тиску через зупинку західної військової підтримки стала несподіванкою для партії, навіть в її нинішньому стані.
Цей заклик був жорстко засуджений провладними силами, але водночас викликав явне несприйняття і всередині “ПіС”. Навіть реакція лідера партії Ярослава Качинського стала публічним свідченням кризи в межах партії.
Зараз заміна кандидата від “ПіС” на пост прем’єр-міністра на парламентських виборах 2027 року виглядає цілком імовірним сценарієм. Однак це може не вирішити проблему. Поточний скандал наклався на внутрішню нестабільність у “ПіС”, збільшуючи ймовірність розколу партії.
Шантаж зброєю
“Необхідно змусити Європейський Союз, в тому числі через нашу позицію в ЄС, припинити будь-яке фінансування поставок озброєнь Україні та її відновлення, доки Україна не стане на шлях гуманних цінностей”, – заявив Пшемислав Чарнек в ефірі Telewizja Republika у неділю, 12 липня.
Таку пропозицію він висловив у контексті протидії “прославленню бандерівської ідеології” в Україні. І якщо звичні заклики до блокування руху України в ЄС “через УПА” відповідають загальному курсу “ПіС” – то пропозиція зупинити військову допомогу стала чимось новим для її високопоставленого представника.
Варто зазначити, що Пшемислава Чарнека було обрано кандидатом у прем’єри саме з розрахунком на те, що його антиукраїнська риторика мала б повернути до “ПіС” тих виборців, які наразі підтримують більш радикальні праві сили: “Конфедерацію” та, особливо, “Конфедерацію Корони Польської” Гжегожа Брауна.
За таких обставин заява Чарнека може виглядати як частина цього плану – і в “Конфедерації”, і у Брауна не приховують бажання припинити будь-яку підтримку України, включаючи військову. Проте, як показав скандал, для “ПіС” це поки що занадто.
Партія виявилася не готова до звинувачень у діях на користь Кремля.
“Вау. ОЗЕ-Срозе (зневажливе прізвисько Чарнека. – Ред.) прагне допустити Путіна до польського кордону”, – так прокоментував заяву Чарнека міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
Ще більш категоричним був міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш.
“Ті в Польщі, хто впевнено стверджує, що підтримка України не потрібна і шкодить Польщі, шкодять безпеці польської держави та діють проти інтересів НАТО”, – заявив він.
Така гостра критика змусила лідера “ПіС” Ярослава Качинського втрутитися в скандал. І не просто втрутитися, а публічно дистанціюватися від заяви Чарнека.
“Партія “Право і справедливість” дотримується і завжди дотримувалася позиції, що військова допомога, яку надає Україні також ЄС, є абсолютно необхідною. Це ключове питання з точки зору польських державних інтересів та нашої безпеки”, – написав Качинський, додавши, що висловлювання Чарнека буде розглянуто керівництвом партії.
Незалежно від того, як завершиться ця історія, заява Качинського створила додаткові проблеми для “ПіС”.
Звичайно, всі в Польщі знали, що попри номінацію Чарнека на пост прем’єра, він не є самостійним політиком, і останнє слово завжди залишається за Качинським. Проте така відверта демонстрація того, хто тут головний, не залишилася непоміченою.
Як влучно зазначив один із лідерів “Конфедерації” Словомір Менцен, єдине питання, вирішення якого Качинський залишив за Чарнеком – це вибір, яке вино – біле чи червоне – пити на прийомах.
Проте набагато важливішим наслідком стало те, що заява Качинського додає сміливості внутрішній опозиції всередині “ПіС”. За даними польських ЗМІ, у партії існує значний опір новому антиукраїнському курсу, який уособлює Чарнек. Однак донедавна партійці утримувалися від критики ставленика Ярослава Качинського.
Проте остання заява лідера “ПіС” суттєво зменшила “недоторканність” Чарнека.
Критика зсередини
Першим на таку критику зважився експрем’єр Матеуш Моравецький.
“Треба сказати, що ми допомогли Україні не з якоїсь наївності чи очікування вдячності, а з холодного розрахунку. Ми можемо багато сперечатися з Україною, і ми це робимо… але ми знали, що в наших інтересах… бути державою, відокремленою від Росії, яка б захистила нас від російського імперіалізму, від загрози панування колоніалізму, руйнування та поневолення з боку Росії”, – наголосив колишній прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, коментуючи заяву Чарнека.”Ось чому сьогодні для України дуже важливо захищатися. Якщо вона захищається європейськими грошима, то нехай продовжує захищатися європейськими грошима”, – додає він.
Проте не менш важливим є те, що Моравецький першим із політиків “ПіС” офіційно визнав: така риторика здатна лише погіршити рейтинги партії.
“Якщо деякі з нас будуть говорити мовою “Конфедерації”, ми відкриваємо двері для наших виборців, щоб вони відмовилися від підтримки партії “Право і справедливість” – і це мене дуже турбує”, – заявив він.
Сміливість Моравецького має свої причини. По-перше, він належить до “скаутів” – фракції всередині “ПіС”, що опонує групі підтримки Чарнека (так звані “масляні”). Але головне – Моравецький сам претендував на статус кандидата в прем’єри і досі не полишає надій на це.
Протистояння між Моравецьким і Чарнеком вже стало проблемою для “ПіС”.
Кожна з ворогуючих фракцій утворила свою організацію всередині “ПіС”. Група підтримки Моравецького називається “Розвиток Плюс” – натяк на економічні успіхи урядів, які він очолював. А група “масляних” називається “Насамперед Польща”, використовуючи виборче гасло чинного президента Кароля Навроцького.
У такій ситуації Ярослав Качинський вирішив діяти радикально. Він вимагає від усіх членів “ПіС” під загрозою виключення з партії протягом семи днів припинити свою участь в будь-яких “асоціаціях, фондах та інших політичних організаціях”.
Не виключено, що група Моравецького проігнорує цю вимогу, давши старт самостійному політичному проекту екс-голови уряду Польщі.
Якщо не Чарнек, то хто?
Анонсоване Ярославом Качинським партійне обговорення заяв Чарнека наразі ще не відбулося.
В очікуванні партійного рішення кандидат у прем’єри спробував залагодити конфлікт – проте досяг, швидше, протилежного.
“Я ніколи і в жодному форматі не заперечував, що державна мета Польщі полягає в тому, щоб Україна виграла війну проти Росії”, – заявив Чарнек.
Він стверджує, що його позиція не суперечить словам Качинського і курсу “ПіС”. Водночас Чарнек не став спростовувати свою скандальну заяву про зупинку військової підтримки України.
Більш того, він готовий “безумовно і без найменших вагань” повторити її.
Така позиція може загрожувати подальшій підтримці “ПіС”.
Особливо якщо поруч виникне новий політичний проект Матеуша Моравецького, який спробує забрати собі помірковану частину електорату “Права і справедливості”.
За таких обставин збереження Чарнека на посаді кандидата в прем’єри може коштувати “ПіС” дуже дорого – партія втратить поміркованих виборців, але не здобуде радикальних. А на додачу – копіюючи тези ультраправих, “ПіС” сприятиме їхній легалізації в польському політичному просторі.
Проте замінити Чарнека не так вже й легко.
Насамперед – через відсутність гідної кандидатури на заміну.
Новим кандидатом у прем’єри точно не буде Матеуш Моравецький, який остаточно “побив горщики” з Ярославом Качинським. За даними польських ЗМІ, у керівництві “ПіС” розглядають кандидатуру Збігнева Богуцького – нинішнього голови канцелярії президента Польщі. Проте невідомо, чи цікавить така пропозиція самого Богуцького, який досить впевнено почувається у команді президента Кароля Навроцького.
Проте й зволікання із заміною Пшемислава Чарнека виглядає для “ПіС” не меншою загрозою. І це – важливий аргумент на користь швидких дій.
Варто уточнити: не слід сподіватися, що новий кандидат у прем’єри від “ПіС” демонструватиме проукраїнські настрої. Зокрема, вже згаданого Богуцького нещодавно внесли до списку “Миротворця” через використання терміну “Східна Малопольща” щодо західних регіонів України.
Проте позитивом є те, що в партії, яка досі послідовно підвищувала градус антиукраїнських заяв, зрозуміли, що продовження цього курсу тепер несе загрозу і їм самим.
Автор: Юрій Панченко,
співзасновник “Європейської правди”Підписуйся на “Європейську правду”!Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.