Швейцарія прагнула отримати від Німеччини два зенітно-ракетні комплекси (ЗРК) Patriot, які рік тому були передані Бундесверу як компенсація за постачання аналогічних систем Україні. Однак німецька сторона відмовила, що знову змушує швейцарців шукати альтернативні варіанти.
Як повідомляє швейцарське медіа SRF, переговори тривали з червня 2026 року, а вартість угоди могла сягнути 1 мільярда франків (близько 1,06 мільярда євро). Швейцарія сподівалася отримати принаймні елементи комплексу, оскільки конфігурація систем ППО, що є на озброєнні Німеччини, не відповідає швейцарським вимогам.
Переговори, однак, провалилися. Німеччина прагне якнайшвидше закрити прогалини у власній системі протиповітряної оборони, які утворилися після передачі Patriot Україні. Через це швейцарцям, можливо, доведеться чекати на власне замовлення до 2030-х років.
Представники швейцарської влади не очікують отримати американські комплекси раніше 2030-х років. Водночас вартість контракту зросте щонайменше на 1,7 мільярда франків (1,8 мільярда євро), хоча згадуються й суми до 4,3 мільярда франків (4,58 мільярда євро) або 5,3 мільярда доларів.
Видання Defense Express зазначає, що це показовий приклад прагнення Швейцарії якнайшвидше отримати системи протиракетної оборони. Наразі країна не володіє такими засобами, як і далекобійною ППО загалом.
Варто нагадати, що в межах проєкту замовлення п’яти батарей ЗРК Patriot у 2021 році Швейцарія вже сплатила 850 мільйонів доларів із загальної суми 2,5 мільярда доларів. Тому додаткові витрати будуть доволі відчутними, особливо якщо вони перевищуватимуть базовий бюджет удвічі.
Паралельно триває пошук альтернатив. Серед них – південнокорейські KM-SAM II або L-SAM, європейські SAMP/T NG, а також ізраїльські Barak MX та David’s Sling. Однак це потребує додаткового фінансування, яке в країні обмежене, а також часу на очікування, хоча деякі виробники запевняють, що зможуть поставити системи швидше за американців.
Стосовно протиповітряної оборони малої та середньої дальності Швейцарія вже обрала зенітну артилерійську установку Skyranger 30 та ЗРК Iris-T SLM. На ці потреби вже виділяються кошти, що свідчить про спробу своєчасно розгорнути й інші системи.