Українська виконавиця Руслана вперше ґрунтовно висловилася про втрату близького друга та колеги Олександра Гарбарчука. Поважний артист України тривалий час змагався з онкологічним захворюванням шлунка.
Учасник танцювального театру “Життя”, який брав участь у тріумфальному виступі Руслани на Євробаченні-2004 у Стамбулі, покинув цей світ у вівторок, 21 липня. Виконавиця пригадує, як близький товариш підтримував її у вирішальний момент, коли після здобуття перемоги на міжнародному конкурсі, будучи емоційно та фізично виснаженою, вона потрапила до відділення інтенсивної терапії.
Про неповторний стиль та сценічний образ Олександра Гарбарчука, його вагомий внесок в українську культуру, а також роки боротьби з недугою, – Руслана розповідає у ексклюзивному інтерв’ю виданню Фокус.
“Написав, що не зможе прийти”
Олександр був знаковою постаттю у Вашому житті. Коли відбулася Ваша остання зустріч?
– Завжди підтримували зв’язок. Повідомлення, телефонний дзвінок, аудіоповідомлення – це був безперервний зв’язок чи контакт.
Відео дня
27 червня ми з балетом “Життя” мали концертну програму у Львові. Ми готували розширену програму, яку нечасто виконуємо. Сашко повідомив, що, на жаль, не зможе бути присутнім… Хоча, незважаючи на хворобу, часто навідувався за лаштунки, коли виступи проходили у Львові, а також продовжував відвідувати репетиції, коли його стан здоров’я дозволяв. Він написав, що не зможе спуститися з п’ятого поверху, але попросив, аби я “порвала” всіх.
Відчувала: щось станеться
– Мені було відомо, що його стан погіршується, але до останнього плекали надію на диво, що недуга все ж таки виявиться менш сильною. Ми навіть не дозволяли собі думати інакше, навіть тоді, коли було надзвичайно складно. Адже він є тією сильною і потужною особистістю, яка не вміє програвати… Але доля розпорядилася інакше.
Олександр Гарбарчук боровся з раком шлунка Фото: Instagram
Сьогодні вночі (напередодні кончини Олександра – Ред.) я погано спала, ніби передчувала: щось невідворотне станеться. Я не пов’язувала це з Сашком, але відчувала тривогу. Коли з самого ранку побачила пропущений дзвінок від мами, то зрозуміла, що сталася біда. На той момент я ще не встигла прочитати повідомлення від Лесі, яка так само повідомила про це.
Коли мама оголосила, що Сашка не стало, я зробила глибокий вдих, але видихнути було надзвичайно складно. Це велике горе – втрачати близьких друзів… Тому так важливо цінувати кожну мить, коли вони поруч.
Тримав мою руку в реанімації
Яка історія, пов’язана з Олександром, назавжди закарбувалася у Вашій пам’яті?
– Сашко був тією людиною, яка, тримаючи мене за руку, підтримував мене у найважчі моменти життя. Був момент після здобуття перемоги на Євробаченні, коли мої нерви здали, організм зазнав сильного емоційного та фізичного виснаження – і я опинилася у реанімації. Сашко був поруч зі мною в той час, тримаючи мою руку, вимовив фразу, яку повторював завжди: “Чуєш, мала, все буде добре!”. Цей момент назавжди залишиться в моєму серці. І ці слова завжди надаватимуть мені сил, незалежно від того, де він зараз перебуває… у цьому світі чи в іншому.
Все життя провів на сцені
Олександр був частиною Вашого переможного виступу на пісенному конкурсі Євробачення. Як він долучився до колективу?
– Сашко – це перший склад балету “Життя”. На мою думку, це, мабуть, єдиний колектив, який автентично відтворює справжню українську танцювальну ритміку. Сашко все своє життя присвятив сцені. Він казав, що на сцені необхідно бути собою і нічого не боятися. Він випромінював не лише харизму, а й уособлював особливий образ української могутності, українського вікінга, який згодом було втілено у “Диких танцях”.
Олександр Гарбарчук разом з Русланою здобув перемогу на Євробаченні-2004 Фото: колаж Фокус
Людина, яка сприяла культурній перемозі України, безсумнівно, мала в собі щось виняткове. Перемога на Євробаченні була результатом спільних зусиль усіх нас.
Потрапив до лікарні у критичному стані
Колеги започаткували благодійні збори коштів на лікування Олександра. Чи звертався він до Вас по допомогу? Наскільки я розумію, цього року його стан суттєво погіршився…
– Ми всі надавали допомогу, наскільки це було можливо. І коли недуга вперше спіткала його 5 років тому, і коли вона повернулася цього року. Проте, Саша був надзвичайно скромною людиною і сам ніколи не просив про допомогу. Найсильніші та найглибші особистості чомусь завжди вирізняються особливою скромністю і прагнуть не привертати до себе увагу, навіть коли відчувають нестерпний біль і труднощі. Мені, як і іншим, доводилося силою видобувати з нього інформацію про те, що необхідно. У найбільш критичних ситуаціях ми робили те, що потрібно, не запитуючи його.
Хвороба вперше спіткала артиста 5 років тому Фото: Instagram
Більш скромної людини я не знала. Ймовірно, якесь шляхетство і шляхетна поведінка не дозволяли йому просити про допомогу навіть тоді, коли він усвідомлював, що цілком міг би це зробити. Навіть коли місяць тому він опинився в медичному закладі у вкрай важкому стані, я дізналася про це не одразу. Це мене дуже засмутило. Звісно, я долучилася до допомоги.
Залишилась дружина та діти
В Олександра залишилася дружина Надія та діти. Що відомо про них? Можливо, вони потребують допомоги?
– Злата, старша дочка Олександра від першого шлюбу, народилася майже одразу після нашої перемоги на Євробаченні. Вона втілює енергетику моменту нашої першої перемоги на Євробаченні… Зараз готується до друку її роман “Кебета” у жанрі міфологічного фентезі. А от молодша дочка Мелася, якій зараз 8 років, народилася у другому шлюбі з Надією, яка також була частиною нашого танцювального колективу. Вона займається у дитячій студії танцювального театру “Життя” – “Смайлики”.
Олександра Гарбарчука поховають у Львові Фото: Facebook
За словами Руслани, церемонія прощання та похорон Олександра Гарбарчука відбудуться 22 липня у каплиці Воскресіння на вулиці Пилипа Орлика, 6 (Львів).
Нагадаємо, видання Фокус раніше повідомляло, що:
- Український актор та режисер Євген Бушмакін загинув у віці 45 років, проходячи військову службу у складі штурмової бригади.
- Дружина загиблого на фронті актора, Олена, вперше поділилася думками про свою втрату. Жінка зазначила, що її чоловіка примусово мобілізували на вулиці.
Режисерка Тоня Ноябрьова, колега та подруга Бушмакіна, розповіла про його непересічний акторський дар та обставини загибелі – всього через три місяці після мобілізації.