Протикорабельна ракета 3М22 “Циркон” виявилася значно простішою, ніж уявлялося спочатку, і протягом 16 років підтримувалася російською пропагандою як суперзброя. На відміну від уявлень про використання прямотічного гіперзвукового двигуна, як стверджувалося, “Циркон” є значно простішою твердопаливною ракетою, за інформацією Головного управління розвідки (ГУР) МО України.
Відсутність проривних гіперзвукових технологій, доведена на практиці неможливість подолання протиракетної оборони, а також малогабаритна бойова частина вагою 120 кг, ставить під сумнів реальність міфу про цю ракету, який активно створювався протягом тривалого часу.
За наявною інформацією, роботи над “Цирконом” розпочалися у 2010 році відповідно до постанови російського уряду №1055-30 від 22.12.2009 року. Головним виконавцем було визначено “НПО Машиностроения”. Це підприємство десятиліттями спеціалізувалося на створенні ракет корабельного базування з реактивними двигунами, а також рідкопаливних балістичних ракет УР-100.
“НПО Машиностроения” ніколи не займалося твердопаливними ракетами. Останньою розробкою підприємства була надзвукова протикорабельна ракета П-800 “Оникс” з прямотічним повітряно-реактивним двигуном 3Д55, розробленим КБ “Пламя” (з 2004 року реорганізовано у складі “НПО Машиностроения”). Останній відомий нереалізований радянський проєкт – П-750 “Метеорит”, що мав на реактивному двигуні розганятися до 3500 км/год та генерувати плазму.
Після інформації від ГУР МО України склалася повна картина щодо замовлення “НПО Машиностроения” у “НПО Искра” (за договором № 1520187300251010105000135 /312/19-10/902-047/10 від 14.07.2010 року) на розробку трьох виробів: 3Л2212, 3Л2211 та 3Д2202. Перші два були визначені як двигуни першого та маршового ступенів. Саме індекс 3Л2211 для двигуна “Циркона” фігурує у повідомленні ГУР МОУ.
Для “НПО Искра” твердопаливні двигуни є профільним напрямком. Раніше це підприємство співпрацювало з “НПО Машиностроения” у сфері створення прискорювачів для ракет П-700 “Гранит” та П-800 “Оникс”.
Отже, вже на початковій стадії робіт 3М22 “Циркон” створювався як ракета з твердопаливним двигуном. Це одразу визначило її обмеження та реальні можливості, оскільки все диктувалося розмірами універсальної пускової шахти сімейства 3С14 для кораблів: до приблизно 8 метрів завдовжки та діаметром до близько 670 мм.
Крім того, були вимоги досягти певної дальності, яка спочатку у публічних джерелах окреслювалася в межах 400-500 км. Для порівняння, балістична ракета для ОТРК “Искандер” 9М723, яка доставляє бойову частину вагою близько 500 кг на максимальну для неї дальність 390 км, має довжину 7 метрів, але діаметр 920 мм. Це надає значно більший об’єм для твердопаливного двигуна та більшу кількість палива порівняно з “Цирконом”.
Зрештою, саме тому РФ, найімовірніше, пішла єдиним доступним у цьому випадку шляхом – зменшення ваги бойової частини, яка в результаті становить 120 кг. Але навіть із такими параметрами бойової частини, для досягнення відповідної дальності, можливо, у 3М22 використано доволі складний двоімпульсний твердопаливний двигун, а також аеробалістичну траєкторію.
При цьому розробники так і не змогли вписатися в задані габарити по довжині. “Циркон” інтегрується лише на фрегати проєкту 22350, модернізований крейсер “Адмірал Нахімов” та підводні човни проєкту 885 “Ясень”, а не на всі кораблі з шахтами 3С14. Окрім того, його запуск можливий лише з модернізованого берегового ракетного комплексу “Бастіон-М”, а не зі звичайного, який може здійснювати пуск “Оникс”.
Водночас такі характеристики та можливості самої ракети аж ніяк не дотягували до її аналогів. Тому дійсно “аналоговнєтно” запрацювала російська пропаганда та дезінформація. Адже такий твердопаливний “Циркон” не міг створювати якихось нових загроз.
Саме тому у березні 2016 року, коли було здійснено перший офіційний успішний пуск 3М22 “Циркон”, російські ЗМІ почали “трубити” про використання нового високоенергетичного рідкого палива “Децилин-М”.
У 2018 році Герберт Ефремов, екс-керівник (офіційно – почесний генеральний директор) “НПО Машиностроения”, розповідав, що “Циркон” має “моторний гіперзвук”, тобто вона летить на реактивному гіперзвуковому двигуні.
А у 2019 році офіційні характеристики “Циркона” різко стрибнули. У промові російський диктатор Путін заявив про швидкість ракети до 9 Махів та дальність 1000 км, проти оголошених раніше 400-500 та 6-8 Махів. Тоді ж у РФ неофіційно оприлюднили зображення ракети, в якому легко впізнавалася американська експериментальна X-51 від Boeing.
До листопада 2021 року всі випробування ракети проводилися на дальність “понад 400 км”, і лише у травні 2022 року офіційно оголошено про нібито успішний пуск на 1000 км.
У лютому 2024 року РФ вперше використала гіперзвуковий “Циркон” для удару по Києву, показавши сумнівну точність. А у березні було збито одразу дві такі ракети, що зруйнувало офіційну російську пропаганду про те, що ці ракети можуть долати системи протиракетної оборони.