Відомий новозеландський артист Сем Ніл, якого глядачі пам’ятають за ролями у “Парку юрського періоду”, серіалі “Острів привидів” та кінострічці “Піаніно”, пішов з життя у віці 78 років.
Про кончину зірки екрану повідомили його близькі в понеділок, 13 липня, в Instagram. Причину смерті не розголошували, проте зазначалося, що нещодавно Ніл повідомляв про досягнення ремісії раку крові, з яким він боровся протягом кількох років.
Ніл відійшов у засвіти в Сіднеї, оточений рідними, “з гідністю, яка супроводжувала все його життя”. За словами членів сім’ї, звістка стала неочікуваною, оскільки на момент смерті актору вже не діагностували онкологічне захворювання.
Рідні висловили вдячність медичному персоналу лікарні St Vincent’s Private Hospital за їхню турботу та звернулися до ЗМІ та прихильників з проханням поважати їхню приватність до появи додаткових подробиць.
Від Найджела до Сема
Актор народився 1947 року в місті Ома, розташованому в Північній Ірландії. Його батько, уродженець Нової Зеландії, служив у британській армії, а мати мала англійське походження. Хлопчика охрестили Найджелом. У 1954 році родина здійснила переїзд до Нової Зеландії. Ім’я Сем стало для нього прізвиськом ще в 12-річному віці, оскільки в школі вже навчалося декілька хлопців на ім’я Найджел. Пізніше артист жартував, що з ім’ям Найджел Ніл його кар’єра в кіно виглядала б досить комічно.
Відео дня
Він проходив навчання у Крайстчерчі, спочатку здобував юридичну спеціальність, але, за його ж словами, той рік навчання виявився для нього “катастрофічним”. Після цього він зацікавився театральним мистецтвом, беручи участь в університетських постановках, а згодом переїхав до Веллінгтона, де приєднався до колективу Downstage Theatre – за винагороду у 35 доларів на тиждень та залишки їжі з театрального ресторану.
Світове визнання
Перший значний успіх прийшов у 1977 році завдяки стрічці “Сплячі собаки” – це був перший новозеландський фільм, який показали у кінотеатрах Сполучених Штатів. Наступними роботами стали головна роль у “Моїй блискучій кар’єрі” (1979), роль сина диявола в “Омені III” (1981), участь у культовій стрічці Анджея Жулавського “Одержимість”, а також роль чоловіка Лінді Чемберлен у драматичному фільмі “Крик у темряві” (1988), де він знімався разом із Меріл Стріп.
У 1990 році Ніл знявся у фільмі “Полювання на «Червоний Жовтень»”. Його роль в “Айвенго” (1982) зробила його справжньою зіркою у Швеції, де цю стрічку транслюють по телебаченню щорічно 1 січня вже протягом 40 років.
Перший значний успіх прийшов до актора у 1977 році Фото: Instagram
Справжня світова слава прийшла у 1993 році одночасно з двома проектами: виконанням ролі поселенця Алістера Стюарта в оскароносному фільмі Джейн Кемпіон “Піаніно” та втіленням образу доктора Алана Гранта у стрічці Стівена Спілберга “Парк юрського періоду” – роль, яка спочатку пропонувалася Гаррісону Форду. Гранта Ніл згодом зіграв ще двічі – у “Парку юрського періоду III” та “Світі юрського періоду: Панування”.
Понад 150 ролей
За свою кар’єру, що тривала понад півстоліття, Ніл знявся у більш ніж 150 проектах, серед яких “Мертвий штиль”, “Книга джунглів”, “У пастці божевілля”, “Горизонт подій”, “Двохсотлітня людина”, “Тарілка” та “Кролик Пітер”. У 1986 році він проходив відбір на роль Джеймса Бонда, але поступився Тімоті Далтону.
У 2016 році актор з’явився у комедії Тайки Вайтіті “Полювання на дикунів”, після чого отримав невеликі епізодичні ролі у фільмах “Тор: Рагнарьок” та “Тор: Кохання і грім” того ж режисера.
На телебаченні Ніл запам’ятався роллю корумпованого майора Честера Кемпбелла у серіалі “Гострі картузи” (“Peaky Blinders”), а також ролями в телесеріалах “Дванадцять”, “Тюдори”, епізодах “Сімпсонів” та “Ріка і Морті”. За виконання ролі шпигуна Сідні Рейлі в міні-серіалі “Рейлі, ас шпигунства” (1983) він був номінований на премію “Золотий глобус”.
Новозеландський актор Сем Ніл Фото: Instagram
Останні роки свого життя Ніл провів на своїй фермі в регіоні Центральне Отаго. Щодо цього бізнесу він зазначав, що він “відбирає багато часу та коштів”, але приносить справжню насолоду.
У 1991 році Ніл був удостоєний звання офіцера Ордену Британської імперії, а в 2007-му – видатного супутника Ордену Заслуг Нової Зеландії. Після зміни системи нагород ця відзнака дозволила йому отримати лицарський титул, який він здобув у 2022 році.
Щодо свого сімейного життя, Ніл жартівливо казав, що воно “досить хаотичне”. У нього залишилося четверо дітей та шестеро онуків: син Ендрю, якого віддали на усиновлення, коли акторові було трохи за двадцять, і з яким він відновив стосунки у 1994 році; син Тім від актриси Лізи Гарроу; донька Олена від візажистки Норіко Ватанабе; та Майко – донька Ватанабе від першого шлюбу, яку Ніл усиновив.
Нагадаємо, раніше видання Фокус повідомляло:
- Відмовили ноги: виконавця хітів “Рожеві троянди” та “Рита-Маргарита” було знайдено у важкому стані.
- Співачка Лоліта Мілявська, уродженка українського Мукачева, зіткнулася з серйозними проблемами зі здоров’ям через тривале куріння.
Відомий український музичний продюсер Володимир Бебешко був змушений виїхати до Польщі через серйозні проблеми зі здоров’ям. Близький друг Кузьми Скрябіна переніс важкий інсульт.