
У віддалених пустельних регіонах КНР активно ведеться будівництво військових об’єктів, яке, як припускають експерти, може бути спрямоване на посилення стабільності ядерних сил держави. Йдеться про формування мережі нових стартових майданчиків, захищених споруд та вузлів зв’язку поблизу місць розташування міжконтинентальних ракетних комплексів.
Зокрема, в опублікованій агенцією Reuters статті вказується, що на супутникових знімках зафіксовано появу розгалуженої оборонної системи в пустельних районах Сіньцзяну. Це може бути частиною стратегії Пекіна з покращення здатності завдати невідворотного удару у відповідь на можливий ядерний напад.
За результатами аналізу цих фотографій, у районі ракетної бази Хамі виявлено понад 80 нових стартових позицій, а також численні інженерні та допоміжні оборонні споруди. Окремо було відзначено будівництво двох великих восьмикутних військових комплексів, навколо яких формується багатошарова інфраструктура, що включає житлові зони для військовослужбовців, захищені склади та транспортні вузли.
Відео дня
Експерти, які досліджували ці зображення для Reuters, зазначають, що деякі з цих об’єктів можуть бути задіяні для розміщення мобільних ракетних систем, установок протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби, а також елементів командної структури та управління. Зокрема, мова йде про потенційні комунікаційні центри та інфраструктуру для координації стратегічних сил.

Супутники зафіксували масштабне будівництво ядерних об"єктів Китаю в пустелі Фото: Reuters
Більше того, за словами Олександра Нілла, наукового співробітника аналітичного центру Pacific Forum на Гаваях, масштаби будівництва є безпрецедентними для цього регіону. Загалом, інфраструктура охоплює тисячі квадратних кілометрів пустелі поза межами традиційних ракетних комплексів.
“Ми спостерігаємо значне посилення та диверсифікацію стратегічних ядерних засобів стримування Китаю”, — додав він.
Додаткову увагу дослідників привернули дві восьмикутні структури, розташовані у Східному Сіньцзяні на відстані приблизно 140 і 230 кілометрів на південний захід від ракетного поля Хамі. Супутникові дані свідчать, що ці комплекси мають складну багатошарову структуру: центральні адміністративні будівлі, кільцеву забудову для персоналу, окремі зони для техніки та периферійні об’єкти невизначеного призначення.

Супутники зафіксували масштабне будівництво ядерних об"єктів Китаю в пустелі Фото: Reuters
На думку аналітиків, у цих районах також присутні залізничні під’їзди, аеродромна інфраструктура та елементи логістичного забезпечення, включаючи потенційні сховища палива та захищені бункери. Зафіксовано також ознаки активної військової діяльності — переміщення техніки, розгортання польових таборів та проведення навчань поблизу об’єктів у квітні та травні.
Ганс Крістенсен, директор проєкту Nuclear Information Project у Federation of American Scientists, зазначає, що хоча точне визначення призначення всіх об’єктів є складним, масштаб інфраструктури вказує на надзвичайно серйозне посилення стратегічних можливостей Китаю. Він додав, що в таких умовах “важко щось виключати” щодо можливого функціонального призначення майданчиків.
Водночас Тун Чжао, старший науковий співробітник з ядерної політики Фонду Карнегі за міжнародний мир, припускає, що частина інфраструктури може бути пов’язана з системами командування, управління та зв’язку (C3), а також із забезпеченням ядерних операцій у районі шахтних комплексів. Він також звертає увагу на можливу інтеграцію цих об’єктів у ширшу систему стратегічного управління силами.

Супутники зафіксували масштабне будівництво ядерних об"єктів Китаю в пустелі Фото: Reuters
За інформацією експертів, третій восьмикутний комплекс, розташований ближче до району Лопнур, виглядає менш освоєним і, ймовірно, використовується як полігон для випробувань або навчань — на знімках видно пошкоджені ділянки ґрунту та макети військової техніки.
Незважаючи на це, аналітики зазначають, що Китай продовжує вдосконалення своєї ядерної інфраструктури, не розкриваючи повною мірою масштаб своїх програм. За оцінками американських військових, країна швидко нарощує свій арсенал і до 2030 року може мати близько 1000 ядерних боєголовок, а також розгорнути сотні міжконтинентальних ракет.
Загалом, фахівці дійшли згоди, що нова мережа об’єктів у пустелі може стати одним із наймасштабніших елементів модернізації китайських стратегічних сил за останні десятиліття, що посилює глобальну ядерну конкуренцію, насамперед зі Сполученими Штатами.
“Я ніколи не бачив подібного. Це вражаючі зусилля”, — зазначив Ганс Крістенсен.
Раніше видання “Фокус” повідомляло, що Китай, за оцінками деяких експертів, може не тільки стримувати, але й активно розширювати свої ядерні сили, готуючись до можливого ведення війни, включно з підозрами щодо прихованих випробувань.
Також стало відомо, що Китай продовжує активно нарощувати свій ядерний потенціал, цього року вже розмістивши понад 100 міжконтинентальних ракет DF-31 у шахтних установках поблизу кордону з Монголією. Водночас Пекін, за даними Пентагону, не виявляє зацікавленості у переговорах щодо контролю над ядерними озброєннями.
