Китай чітко окреслює контури власної економічної парадигми перед важливими переговорами із Заходом. Фахівці та аналітики відзначають, що Пекін, вочевидь, не планує робити суттєвих компромісів ані Вашингтону, ані Брюсселю.
Президент Сі Цзіньпін та його американський візаві Дональд Трамп мають намір провести нові особисті зустрічі цього року, тоді як Брюссель встановив для Пекіна жовтневий термін для вирішення спірних питань. Про це інформує видання Reuters.
Занепокоєння посилюється через торговельний профіцит Китаю, що перевищує трильйон доларів, тоді як торговельний дефіцит ЄС із Китаєм минулого року становив у середньому мільярд доларів щодня. Західні держави характеризують політику Китаю як меркантилістську та таку, що суперечить принципам глобальної торгівлі.
В ЄС переконані, що надання пріоритету вітчизняним виробникам з боку влади дозволяє Китаю насичувати світові ринки доступними товарами. Цим він послаблює промисловість країн, які прагнуть більш збалансованого економічного розвитку.
Відео дня План Китаю проти дій ЄС і США
Днями раніше Міністерство комерції висловило претензії Заходу щодо протекціонізму, назвавши твердження про “надмірні виробничі потужності” Китаю логічно хибним і таким, що приховує приховані мотиви. Водночас влада зафіксувала низький рівень споживання в Китаї, вважаючи це закономірним результатом інвестиційної моделі розвитку.
Проте, за словами економіста Сюй Тяньчена, Пекін лише прагне донести свою позицію до партнерів і чітко визначає “червону лінію” щодо неприпустимості дискримінації китайських компаній. Фахівець підкреслює, що прем’єр Держради КНР Лі Цян намагався замінити наратив про “Китайський шок 2.0” на “Китайську можливість 2.0”, однак ця риторика не переконує країни, які відчувають наплив китайського експорту.
Наразі Пекін вже сповільнив інвестиційну активність через посилення контролю за витратами місцевих органів влади, які звинувачують у надлишкових виробничих потужностях. Пекін визнає дисбаланс між попитом та пропозицією, обіцяє припинити цінові війни, проте поки що без масштабних структурних реформ.
Що кажуть експерти
Головна економістка регіону Азійсько-Тихоокеанського регіону Natixis Алісія Гарсія-Ерреро вважає, що епізод із митами Трампа надав Пекіну шаблон “керованої взаємодії”, який Китай тепер застосовує і щодо Європи, фактично виграючи час. За її словами, меседжі Пекіна щодо власної економічної моделі стали значно впевненішими та чіткішими, ніж рік чи два тому.
Водночас міжнародні дослідження попереджають, що політика Пекіна становить загрозу як для світової економіки, так і для самого Китаю. Згідно з нещодавнім звітом ОЕСР, зростання ринкової частки майже 60% китайських компаній можна пояснити отриманими державними субсидіями.
Дослідження Банку Італії показало, що приблизно 75% зростання китайського експорту зумовлене внутрішніми факторами (слабким внутрішнім споживанням та надлишковими виробничими потужностями). Звіт McKinsey Global Institute продемонстрував, що Китай щорічно нарощує виробничі активи втричі швидше, ніж Європа та США разом узяти.
Співзасновник дослідницької компанії Rhodium Group Деніел Розен зазначив, що китайські “аргументи” лунають дедалі частіше. На його думку, докази системних внутрішніх економічних проблем КНР, які створюють наслідки для решти світу, накопичуються ще швидшими темпами.
Раніше Фокус повідомляв про причини торговельної війни між Китаєм і США, що триває з 2024 року. Ярослав Романчук висловив думку, що ескалація торговельної війни завдає удару по всій світовій економіці з непередбачуваними наслідками.
Згодом стало відомо, що військовослужбовці КНР таємно вивчають досвід війни в Україні на полігонах РФ. На Заході висловлюють побоювання, що це може посилити потенціал Пекіна у разі конфлікту навколо Тайваню.