Фокус має намір з’ясувати: чи насправді масони знаходилися за лаштунками найзначущих подій сучасної та трохи більш давньої історії України та кому Іван Франко адресував свій твір «Каменярі».
Найбільш відоме в світі секретне об’єднання, яке прагне до панування (або вже заволоділо владою) в окремих державах, а можливо, і в усьому світі. Виглядає як абсурд, чи не так? Однак вже більше двох століть у світі не припиняються суперечки щодо ролі масонського руху в історії планети та окремих країн. Україна також бере участь у цих дискусіях.
Масони: контролюють все або просто займаються саморекламою?
В цілому сам факт, що про секретну спільноту знають всі мало не з дитячого віку, змушує скептично ставитися до справжнього значення цієї організації. З іншого боку, таємничість за визначенням ставить під питання всі дані про його діяльність масонського товариства. А об’єктивних фактів не так вже й багато, та й не може бути в принципі, враховуючи специфіку його діяльності.
Оцінка діяльності масонів базується на двох протилежностях. Перша, що це сильна таємнича організація, яка має значний вплив на соціальні, культурні, політичні та економічні процеси світу та України, зокрема. Ймовірно, навіть на 100% їх контролює та визначає. Згідно з цією думкою, практично всі важливі етапи історії останніх століть — створення США, Велика французька революція, революція в Росії, світові війни та розпад комуністичного блоку — відбулися за активної участі або навіть під наглядом надпотужної організації масонів.
Інша крайність – це те, що демонічний вплив масонів є не чим іншим, як вдалим піаром звичайної спільноти за інтересами, що об’єднувала переважно творчих людей, які бажали цікаво проводити час за бесідами з подібними до себе, але насправді ні на що не впливали. Сам факт, що ми всі знаємо про цю «секретну» організацію, вказує на другу версію. Але істина, очевидно, як завжди знаходиться посередині.
Що ми насправді знаємо про масонів
Факти свідчать про те, що масони – це своєрідні клуби за інтересами для освічених, але не завжди заможних людей, які почали з’являтися в Європі у XVII столітті. Принаймні документальних доказів існування масонських організацій раніше немає. Саме в цей період починає формуватися суспільний прошарок, який згодом назвуть інтелігенцією. Це пов’язано зі збільшенням кількості навчальних закладів у Європі — отже, збільшувалася кількість їх випускників та людей, які професійно займалися освітою та культурою.
Більш чіткого організаційного змісту масони набувають у XVIII столітті. Тоді було засновано Велику ложу Англії. З цього моменту починається поширення поглядів та організаційних структур масонів Європою та світом.
Сертифікат (диплом) майстра-масона, який видається після посвячення у 3-й ступінь Фото: Википедия
В даний час у світі налічується сотні масонських лож та мільйони їх членів. Для чого все це робиться?
Самі масони вказують, що головною метою є поширення їхніх ідей серед людства. А саме — ідеї рівноправності, братерства та волі. Масони стверджують, що діють виключно в рамках законодавства держав, на території яких функціонують їхні ложі, та що жодного єдиного організаційного центру в них немає. Але було б незвично, якби якась гіпотетична організація публічно заявляла, що метою її існування є повалення чинного ладу в країнах, де відкриваються її філії. А побічно, вже постфактум, масони таке говорять…
Що про себе говорять самі масони
Самі масони виводять своє походження від будівельників, які споруджували Єрусалимський храм близько трьох тисяч років тому. Керівник будівельної бригади, майстер на ім’я Хірам, відібрав для цієї надзвичайно важливої місії найдостойніших, розділив їх на групи за рівнем складності та важливості поставлених завдань і присвятив (у різній мірі) в таємниці тогочасної техніки будівельної справи. А ще, можливо, відкрив учням-каменярам інші таємниці людського буття, які вони мали залишити в колі посвячених. Сам майстер Хірам був убитий непосвяченим будівельником, а історія кола його учнів, які стали володарями таємних знань, губиться в глибині століть… Аж поки ці знання та ритуали не були відроджені орденом ченців-лицарів, що діяв у Єрусалимі в часи Хрестових походів. Йдеться про лицарів ордена Храмовників — тобто тамплієрів. Цей орден був знищений королем Франції в середині XIV століття за єресь, а їхні знання передалися вже новим будівельникам європейських готичних храмів, що активно велося в кінці середньовіччя.
Тодішні майстри об’єднувалися в цехи. Кожен з них мав свої таємниці будівельної справи, які зі зрозумілих причин не мали виходити за межі цеху. Під час будівництва вільні муляри (фр. franc-maçon) жили в спеціальних будиночках – ложах (англ. – lodge).
Масонська символіка. Напис на малюнку: "Від темряви до світла" Фото: Википедия
У часи модерну ці легенди набули великої популярності в колах інтелігенції, що зароджувалася в Європі. I вже нові самопроголошені “каменярі” стали копіювати ці моделі поведінки. Тепер вже культурні діячі, які наповнювали масонські ложі, вважали себе «будівничими» нового світу.
Реалії, в яких сформувалися масони
Світ раннього модерну був похмурим місцем, де панувало право сили. Владу та більшість ресурсів захопила вузька верхівка — незрозуміло, за яким правом. Колись це був прошарок лицарів, які захищали слабших у перманентних війнах, що велися у середньовічній Європі. Але це було дуже давно. У глибині століть вже зникли та давно забулися задуми, на основі яких будувався цей світ. А в XVII –XVIII століттях освічені люди бачили лише владу, збудовану на насильстві, некомпетентних управлінців, які жили в достатку за рахунок більшості населення, яке потерпало від загального безправ’я та зловживання керівних кіл.
Тому логічним було бажання змінити цей суспільний лад. У ті часи публічно обговорювати суспільні проблеми було практично заборонено – можна було лише виконувати давно встановлені правила, які підлягали обговоренню лише у вузьких колах тодішньої суспільної еліти. Тож єдиним способом організації та змін було створення таємних товариств, одним з яких були масонські ложі.
Ритуал посвячення у масони. Малюнок невідомого автора Фото: Википедия Масони в Україні і по всьому світі
Самі масони схильні перебільшувати свою роль в історичних процесах, що збурили людство у різні періоди його історії. Вони приписують до своїх лав видатних історичних особистостей, які далеко не завжди дійсно були дійсними членами масонських лож. В Україні це стосується Івана Франка, Тараса Шевченка, Симона Петлюри та багатьох інших людей, членство яких у масонських ложах неможливо підтвердити. Але й спростувати участь будь-якої людини в секретному об’єднанні на 100% майже неможливо, тож простір для маніпуляцій тут більш ніж значний.
Сполучені Штати Америки масони вважають своєю ідеальною державою і вказують, що ледь не всі їх засновники належать до їхнього товариства. Те ж із французькою революцією кінця XVIII століття, хоча вона зазнала фіаско. Масони вважають повстання декабристів у Росії теж справою своїх рук, хоча є версії, що судді, які засуджували декабристів, теж були членами масонських лож, але не тих, до яких входили повстанці. Є версії, що масоном був сам імператор Олександр I, який їх офіційно заборонив напередодні повстання.
В Україні найбільш екстравагантні версії записують у масонські ложі ледь не усю національну еліту XVIII-ХІХ століть
В Україні найбільш екстравагантні версії записують у масонські ложі ледь не усю національну еліту XVIII-ХІХ століть
В Україні найбільш екстравагантні версії записують у масонські ложі ледь не усю національну еліту XVIII-ХІХ століть
Те саме зі світовими війнами та іншими важливими подіями. Без масонського сліду не обійшлося. Самі масони наголошують на їх переслідуваннях тоталітарними режимами. Тож і серед дисидентів вони «попереду всієї планети».
Коли і де з’явилися масони в Україні
В Україні найбільш незвичайні гіпотези зараховують до масонських лож ледь не всю національну еліту XVIII-ХІХ століть. Найбільш сміливі припущення вказують, що до числа масонів входив Юрій Немирич — працівник канцелярії Івана Виговського в часи гетьманування Богдана Хмельницького. Саме цей хитрий лис стояв біля витоків досить колоритних союзів, зокрема угоди зі Швецією та Трансільванією. Також він є автором Гадяцької унії – угоди, яка мала зробити неможливе, а саме примирити козаків з польською шляхтою. Проте смерть Юрія Немирича (його вбили селяни, обурені цією угодою, вбивши йому в серце осиковий кілок – спосіб страти упирів (вампірів)).
Є гіпотези, що до масонів належав гетьман Мазепа з його оточенням, зокрема вірним генеральним писарем (друга особа в державі) Пилипом Орликом. Останній став автором демократичної конституції, що надає додатковий ґрунт для прихильників теорії змов.
З родиною Орликів пов’язана перша повноцінна конспірологічна теорія щодо масонів на території сучасної України. Вже в середині століття на територію України з антиросійською місією прибув син Пилипа Орлика Григорій. Він потрапив до рук шотландського намісника імперського уряду в Україні Джеймса Кейта (вважається, що шотландець і був справжнім першим масоном на території сучасної України). Проте той відпустив Григорія, який теж перебував у цій же організації. Підтвердити правдивість цієї версії зі зрозумілих причин неможливо.
Перша достовірна масонська ложа на території України заснована в м. Вишнівець у 1741 році польськими шляхтичами. Тоді Волинь входила до складу Речі Посполитої.
Розквіт масонських лож на нашій Батьківщині припадає на кінець XVIII – початок ХІХ століття, коли вони розмножуються ледь не як гриби після дощу. Достовірно відомо, що масоном був Іван Котляревський, автор поеми «Енеїда», яка стала взірцем сучасної української мови. Проте чутки зараховують до масонів ледь не всіх тодішніх діячів української культури.
Масони викупили Шевченка з неволі?
Зокрема, цікава гіпотеза про викуп масонами з кріпацтва Тараса Шевченка, який потім сам став масоном і долучився до заснування масонського братства імені перших слов’янських просвітників – Кирила та Мефодія. Програмний документ цього братства нібито теж написали масони – звідси й така біблійна назва – Книга буття українського народу. Проте жодних вірогідних фактів про реальне перебування в ложах масонів ні самого Тараса Шевченка, ні російського поета Василя Жуковського, ані тим паче про організаційну спорідненість з цим рухом Кирило-Мефодіївського братства та масонського джерела його програмного документа наразі не виявлено.
Зрештою, за свою революційну діяльність масони потрапили під заборону як у Російській, так і в Австрійській імперії. Але їх діяльність відродилася наприкінці століття. І тут знову повно конспірології. Видатний український письменник, філософ та політичний діяч Іван Франко написав вірш «Каменярі». Чи можна вважати, що він присвятив його масонам (товариству вільних каменярів)? А така версія існує.
Та слави людської зовсiм ми не бажали,
Бо не герої ми i не богатирi.
Нi, ми невольники, хоч добровiльно взяли
На себе пута. Ми рабами волi стали:
На шляху поступу ми лиш каменярi…
До масонів належав Михайло Грушевський, а от чи був серед них інший лідер українського національного руху Симон Петлюра питання відкрите. Як можна на сто відсотків підтвердити чи спростувати приналежність будь-якого політичного, чи культурного діяча до таємного товариства? Відповідь проста – це неможливо.
Яка ж реальна роль масонів в історії
Чи підтримували масони більшовицький переворот? Якщо так, то чому ж тоді більшовики розігнали цю організацію? Щось пішло не за планом, чи більшовики від початку діяли всупереч масонам, які підтримали лютневу революцію та меншовиків?
Після розпаду СРСР масони цілком легально відновили свою діяльність в Україні. Проте в суспільстві поширювалися чутки про паралельну діяльність таємних організацій. Зокрема, на початку двохтисячних поширення набула інформація про діяльність «Ордена Святого Станіслава», до якого нібито входила ледь не вся пострадянська українська еліта. У 2003 році український дисидент Левко Лук’яненко навіть подав депутатський запит з цього приводу. Проте остаточної офіційної відповіді, яка б задовольнила всіх, так і не було надано. Та чи може така відповідь з настільки делікатного питання існувати в принципі?
В Італії все ж трапилося щось на кшталт розкриття інтриг діяльності однієї з лож масонів. Під час обшуку у справі щодо фінансових махінацій на віллі у відомого фінансиста Лічо Джеллі поліція знаходить документи щодо діяльності місцевої масонської ложі Propagana Due. Серед знайдених матеріалів інформація про фінансування опальних режимів, терористичних угруповань та просто підкуп відомих політиків. Це стало найбільш доконаним юридичним фактом участі масонів у темних політичних закулісних іграх. Але ж мова йде лише про одну ложу.
Важливо Чорний папа, географічні відкриття та ченці, які керують світом: таємниці та факти Ордену єзуїтів
Тож чи можна дати будь-яку однозначну відповідь щодо реальної ролі масонів в історії? Це неможливо за законами логіки. Адже товариство таємне, тож апріорі про нього не може бути достатньо інформації у публічному просторі. А там, де є «білі плями», завжди знайдеться місце для домислу.
Піарити себе завжди намагалися самі масони. Уявіть собі, ви — бідний випускник престижного університету в Європі XVII століття. У вас є творчий потенціал та неабиякий інтелект, проте як його реалізувати в реаліях того часу? Ви створюєте або входите до товариства таких же інтелектуалів, як і ви. На зустрічах обговорюєте свої мрії щодо зміни несправедливого суспільного ладу, розвитку людської цивілізації, реалізації власного таланту. Але вам потрібні ресурси для реалізації своїх планів. А щоб запросити багатих людей, їх необхідно зацікавити захоплюючою легендою, тривалою історією існування товариства, його дотичністю до містичного та загадкового Ордену, що викликало мурашки на шкірі. Церемонії вступу, що нагадували стародавні обряди таємних лицарських орденів, про які нові члени читали в дитинстві в лицарських романах. Все це приваблювало людей, які мали багато грошей, але не мали де розважити свій розум, потонулий у буденній рутині.
Але найбільший ефект у залученні членів завжди мали і матимуть історії успіху. «Наше товариство повалило деспотію», «члени нашої організації заснували США»; «ми контролюємо увесь світ»; «ваш улюблений поет – теж наш соратник». Які ще аргументи потрібні, аби вступити до таємної організації та сплачувати їй членські внески?
Ймовірно, серед членів лож справді були амбітні люди, які досягали неординарних успіхів у своєму житті. Не можна виключати, що деякі ложі справді, як налагоджена організація, здійснювала суттєвий вплив на політичні, культурні та суспільні процеси у певних країнах, так само як і неможливо заперечити, що деякі ложі могли бути відвертим засобом виманювання грошей у багатих шукачів такої своєрідної екзотики.
Дуже тонка межа проходить між участю окремих осіб у ложі та просто контактами із її членами. Якщо в освітньо-культурному середовищі певного міста є значна кількість масонів, то зрозуміло, що певна особистість, наприклад Іван Франко, буде тісно контактувати зі своїми колегами, він може навіть відгукнутися на їхні запрошення і відвідати кілька засідань масонів (куди йому нададуть доступ), але так і не стати її членом. Або стати, але швидко вийти, а ложа далеко не завжди розповідатиме, що її покинула така видатна особистість.
Масони наголошують, що їх основною метою є поширення ідей свободи, рівності, братерства Фото: Википедия
І найголовніше. Якщо хтось із членів ложі таки був учасником революційних подій. Як можна точно визначити, чи діяв він за завданням товариства, чи це була його особиста ініціатива. Відповіді на це питання немає і важко уявити, як її можна дати на сто відсотків за відсутності відповідних документів (навряд чи ложа стала б вести протокол плану державного перевороту).
Можна з певною мірою впевненості стверджувати лише, що скоріш за все єдиного світового уряду, підконтрольного масонам, таки не існує. Адже за таких обставин ми б навряд чи знали б стільки про цю колоритну мережу організацій.