Понад 370 представників державної та військової сфери взяли участь у тренуваннях у центральній частині Тайваню, де було змодельовано так звану “каскадну кризу”. Крім того, посадовці відпрацьовували різноманітні сценарії, починаючи від кібератаки і закінчуючи прямим вторгненням.
Вона включала такі сценарії, як блокада з боку Китаю, землетрус, перехоплення телевізійного мовлення, диверсії на об’єктах інфраструктури та повномасштабне вторгнення на острів, як повідомляє Reuters.
Під час тренувань перевірялася спроможність місцевої влади разом із центральним урядом та армією підтримувати життєдіяльність гірського регіону в умовах атаки. Міністр без портфеля Чі Лянь-чен, який здійснював нагляд за дводенними тренуваннями, підкреслив, що противник знаходиться буквально по той бік Тайванської протоки.
Тренування розпочалися з семигодинної настільної гри, після чого перейшли до практичних вправ, включаючи збиття китайського безпілотника біля електростанції та облаштування пунктів видачі продовольства. Умовно загиблі внаслідок землетрусу магнітудою 6,8 12 осіб, додали складності, змусивши посадовців одночасно вирішувати питання подолання наслідків стихійного лиха та військового планування.
Відео дня
Тайванська рада національної безпеки наголосила на поглибленій інтеграції армії та цивільних структур — військові резервні командування безпосередньо координувалися з місцевими адміністраціями. Мета — продемонструвати противнику, що готовність тайванського суспільства спонукає Пекін до серйозних роздумів перед початком настільки затратної та невизначеної війни.
“Десятки низових урядових підрозділів по всій країні долучилися до тренувань онлайн, надаючи відповіді на детальні запитання — від чисельності чоловіків призовного віку до обсягів запасів дитячого харчування. Особлива увага була приділена протидії інформаційній війні: моделювалося захоплення телевізійного ефіру китайською пропагандою та розповсюдження дезінформаційних матеріалів”, — зазначають журналісти.
Раніше Фокус інформував про те, як Китай розпочав спеціальну морську операцію неподалік від Тайваню. Пекін обґрунтував такі дії тим, що вони були вчинені у відповідь на одностороннє проголошення Японією та Філіппінами про проведення так званих “переговорів щодо делімітації морських кордонів” на схід від острова Тайвань.
Згодом стало відомо, з якою метою Китай відправив великий флот до вод Тайваню. Політичний аналітик Ігор Тишкевич стверджує, що війна наразі не є необхідною жодному з геополітичних гравців.