Як «коаліція зустрічей» почала трансформуватися в коаліцію дій
У понеділок, 13 липня, європейські лідери зібралися в Парижі на засідання одразу двох коаліцій: антибалістичної, запропонованої Президентом України, та так званої Коаліції охочих, улюбленого проєкту французького президента. Сам Париж став ареною останнього масштабного політичного параду Емманюеля Макрона. Наступного дня представники армій країн-учасниць уже крокували на найбільшому за останні десятиліття параді з нагоди Національного свята Франції. За всіма подіями та заявами стежила власна кореспондентка Укрінформу у Франції.
«КОАЛІЦІЯ ЗУСТРІЧЕЙ» – ДРАМАТУРГІЯ ЗМІНИЛАСЯ
Для багатьох спостерігачів формати різноманітних «коаліцій», як і власне саме це слово, вже встигли набити оскомину. Після таких самітів у ЗМІ лунає багато красивих заяв, а реальна ефективність не завжди відчувається та помічається. На 13 липня у Парижі було заплановано цілих дві коаліції. Одна з них – прем’єрна, Антибалістична. А друга – вже традиційна, Коаліція охочих. Останню акредитовані у Франції журналісти охрестили «коаліцією зустрічей», яких було вже 16. Однак, як відомо українцям, лише «рішучими» та «непохитними» підсумковими заявами війну не виграти й агресора не зупинити. Цього разу паризька коаліційна п’єса мала дещо іншу драматургію. І першу потужну ноту в ній зіграв саме український президент, запропонувавши новий проєкт – Антибалістичну коаліцію.
АНТИБАЛІСТИЧНА КОАЛІЦІЯ – ПРО ЗАХИСТ НЕБА ЗА ЗАКРИТИМИ ДВЕРИМА
Засідання нового формату у будівлі французького міністерства закордонних справ на набережній д’Орсе відкривало дводенний паризький марафон української делегації. Зустріч була повністю закритою для преси. Настільки, що навіть традиційні теплі обійми Емманюеля Макрона та Володимира Зеленського змогли зафіксувати лише особисті фотографи президентів.
Співзасновниками Антибалістичної стали дев’ять європейських держав разом з Україною: Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Велика Британія. Новий формат одразу визначили як «суто оборонний». Його завданням має стати розвиток протиракетних спроможностей, яких так гостро бракує Україні для захисту від російських ракетних атак.
Окрім Зеленського та Макрона, на зустрічі були прем’єр-міністри Данії Метте Фредеріксен, Іспанії Педро Санчес, Швеції Ульф Крістерссон, Норвегії Йонас Гар Стьоре та Нідерландів Роб Єттен. Європейський Союз представляли президент Європейської ради Шарль Мішель та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, а НАТО – генеральний секретар Єнс Столтенберг.
На засідання запросили представників одразу 13 оборонних компаній: Destinus, Diehl Defence, Eurosam, української Fire Point, Hensoldt, Kongsberg Defence & Aerospace, Leonardo, MBDA, Safran, Saab, SENER, Thales та Weibel. Таке представництво мало одразу перевести розмову від загальних заяв про необхідність захищати українське небо у практичну площину: хто вироблятиме ракети-перехоплювачі, радари, системи наведення та управління, які технології можна об’єднати, і як швидко налагодити серійне виробництво.
Україні системи, здатні перехоплювати російську балістику, потрібні для виживання. Європі терміново слід нарощувати власні виробничі потужності. Залежність від американських систем Patriot і дефіцитних ракет до них очевидна всім. Глибокому усвідомленню цієї проблеми посприяла не лише російська агресія проти нашої держави, а й війна в Ірані.
«ФРЕЯ»: УКРАЇНСЬКА ОСНОВА ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ЩИТА
Україна запропонувала партнерам власну технологічну основу для спільного європейського проєкту – антибалістичну систему «Фрея» (FREYJA). Її розробляє компанія Fire Point, яка виробляє далекобійні ракети «Фламінго». Ця компанія раніше вже представила ракету-перехоплювач FP-7.X, яка має стати одним із ключових елементів майбутньої системи. Інші складові – радари виявлення та супроводу цілей, системи управління та наведення – Україна розраховує створювати разом з європейськими партнерами.
За задумом, «Фрея» має стати європейським аналогом Patriot за здатністю перехоплювати балістичні цілі, але дешевшим і придатним до масового виробництва.
«У нас в Україні є ракета, але це лише частина системи. Ми всі разом можемо зробити протягом наступних 12 місяців цю систему. Бажано – масову. “Фрея” закриє дефіцит, буде недорогою і дозволить з часом усій Європі забезпечити себе новою антибалістикою. Це історичний день для всіх нас, я в цьому впевнений. Якщо лідери, їхні виробничі можливості та їхні компанії підтримають “Фрею”, вона почне жити найближчим часом. Насамперед вона може допомогти Україні. Але ми також поділимося “Фреєю” з усіма партнерами, передусім європейцями, які допомагали Україні під час цієї війни», – заявив український президент згодом.
АНТИБАЛІСТИЧНА ДЕКЛАРАЦІЯ: ДОМОВИЛИСЯ ДІЯТИ І ШУКАТИ КОШТИ
«Захист Європи потребує комплексного рішення у вигляді інтегрованої архітектури протиракетної оборони, здатної стримувати та відбивати майбутні ракетні загрози», – наголосили у підсумковій декларації.
У ній десять держав-засновників визнали «унікальний досвід України» та формально закріпили її не як країну, яка потребує захисту, а як джерело бойового досвіду та технологічних рішень.
Практичним пунктом є зобов’язання розпочати інституційну роботу. Учасники мають виробити спільні операційні вимоги до майбутньої антибалістичної системи, створити технічні робочі групи та зрозумілий механізм управління коаліцією.
Водночас документ залишає відкритим одне з головних питань – фінансування. Країни домовилися «вивчити відповідні можливості» для підтримки спільних досліджень і розробок. У декларації також окремо наголошується на «технологічній відкритості» та співпраці між перевіреними промисловими партнерами.
САМІТ СЕРЕД ГАРМАТ, ЩО БІЛЬШЕ НЕ СТРІЛЯЮТЬ
Цей текст понад сотня представників французької та іноземної преси вивчали і надсилали в редакції, стоячи в черзі під палючим сонцем до Національного дому інвалідів, десь за кілометр від набережної д’Орсе. Саме сюди мала переїхати частина лідерів, які обговорювали захист європейського неба, а також прибути всі інші. Загалом Макрон запросив представників 37 країн. Низько ревіли, нарізаючи кола, військові гелікоптери. Їх було так багато, що стало зрозуміло – не всі вони для захисту президентів. Деякі змінювали траєкторію і прямували гасити велетенську пожежу – саме в цей час під Парижем, розпеченим 40-градусною спекою, палав ліс.
Отже, 16-й зліт «охочих» мав відбутися в Hôtel des Invalides. Це великий історичний комплекс, в якому розташований Музей армії, а під куполом знаходиться гробниця Наполеона Бонапарта. Периметр оточують старезні гармати, вивезені з усіх французьких воєн усіх часів. Якщо французи щось організовують – завжди слід звертати увагу на символи та підтексти.
СПО́ВНЕНІ РІШУЧОСТІ ДІЯТИ
Саміт Коаліції охочих проходив під гаслом «Сповнені рішучості діяти». Це було надруковано на офіційному банері, який відгороджував представників преси від учасників. Гасло могли бачити лише ті, хто виходив з автівок на червону доріжку. Усі намагалися зробити це якомога швидше. За це журналісти, в яких від спеки вимикалася техніка, були їм вдячні. Найважче, певно, було Макрону. Господар виходив до кожного на початок доріжки, обіймав, а потім буквально під руки проводив до входу. І так 36 разів. Трохи довше, ніж з іншими, затримався зі Столтенбергом. У чомусь гаряче переконував Мерца, прихопивши лівою рукою. Small talks на доріжці проводив з Маєю Санду, яка вперше приїхала на зустріч коаліції, вже представляючи країну-учасницю, а також з Кіром Стармером, який приїхав востаннє. Замикав цю довгу чергу гостей Президент України. Очевидно, саме для нього банер із гаслом діяти рішуче витягли безпосередньо на доріжку. Макрон обійняв Зеленського звичними рухами і повів на спільне фото. Воно було кольоровим – 37 прапорів позаду. Попереду – європейська лінійка лідерів у темних костюмах та Урсула фон дер Ляєн – у рожевому.
ДЕКЛАРАЦІЯ №16 – ЩО ЗМІНИЛОСЯ
Традиційно декларації за підсумком таких самітів готові ще до їхнього початку. Тож у цій частині було небагато нового.
Співголови коаліції вкотре закликали до повного та негайного припинення вогню та прямих переговорів за участі України, США та Європи. Знову домовилися посилювати санкції, боротьбу з їх обходом і скоординовані дії проти російського тіньового флоту. А ще – у блоці про підтримку України – пообіцяли збільшити постачання ППО, перехоплювачів і далекобійних засобів, підтримали Антибалістичну коаліцію та ліцензійне виробництво ракет. Зі справді нового прописали, що багатонаціональні сили найближчими місяцями проведуть відповідні навчання.
В очікуванні більшої конкретики журналісти чекали на безпосередній вихід до них четвірки – Макрона, Зеленського, Стармера та Мерца.
ВІД СТРАХУ ЕСКАЛАЦІЇ ДО НАВЧАНЬ
«Ми ухвалили рішення про проведення навчань, які відбудуться в найближчі місяці. Їхні плани були офіційно представлені нам сьогодні. Навчання пройдуть у країнах, сусідніх з Україною, щоб перевірити наші плани розгортання і продемонструвати, що ми готові, рішучі та заслуговуємо на довіру – на суші, у повітрі й на морі», – взяв слово господар. Він додав, що «інтенсивне планування» завершено, і коаліція тепер справді має багатонаціональні сили, готові до дій. «Вони в жодному разі не будуть механізмом спостереження за припиненням вогню, а мають продемонструвати нашу рішучість зробити припинення бойових дій незворотним», – сказав Макрон. Він також оголосив, що Франція поставить Україні 16 винищувачів Rafale з озброєнням. Перші бойові літаки піднімуться в повітря вже у 2028-2029 роках.
Початок підготовки персоналу розпочнеться найближчими місяцями. В окремій «дорожній карті» між державами також зафіксували придбання Україною перших батарей SAMP/T нового покоління, поставки додаткових систем і ракет найближчими тижнями, передачу радарів і додаткових ракет, ліцензійне виробництво в Україні керованих авіабомб AASM, ракет Aster 30 і SCALP.
«Між нашими двома країнами було також погоджено кілька інших, більш конфіденційних елементів», – додав Макрон.
«Дякую, Емманюеле, тобі особисто за готовність надати ліцензії. Це серйозний крок уперед. Це дуже допоможе – ліцензії на Aster, SCALP. Це важливі рішення», – відповів йому Володимир Зеленський. За його словами, важливо робити ті речі, які можуть допомогти Україні вже зараз, і готовність Франції вже цього року підтримати Україну додатковими системами ППО є саме таким кроком.
Німецький канцлер також назвав посилення української ППО нагальнішим завданням: “Німеччина як найбільший прихильник України робить свій внесок. Я хотів би ще раз закликати колег зробити все, що в їхніх силах, для посилення протиповітряної оборони України. У ці дні вона особливо гостро цього потребує”, – підкреслив Фрідріх Мерц. За його словами, протягом останніх днів Німеччині вдалося переконати й інших партнерів посилити зусилля у цій сфері.
«Тепер, коли Путін перебуває в обороні, він знову спробує залякати нас розмовами про ескалацію та гібридними атаками. Ми маємо чітко усвідомлювати, що хоча ми не шукаємо конфронтації з Росією, ця тактика не відлякає нас від підтримки України», – підкреслив Кір Стармер, для якого це була остання зустріч коаліції, співзасновником якої є його країна. Таким чином «охочі» остаточно перегорнули сторінку, з якої починали 2025 років тому. Тоді вони побоювалися і ретельно добирали лексику, аби не ескалювати. «Тепер, “Сповнені рішучості діяти” мають виплеснути цю рішучість у дії», – написали у французькій пресі. Там також процитували «послання» з Кремля, який раніше зневажливо відгукувався про наміри європейців, а тепер уперше назвав їх «коаліцією фанатиків та підбурювачів до війни». І це не викликало у Франції жодної реакції.
Після заяв лідери вирушили до Єлисейського палацу на спільну вечерю, а наступного ранку була запланована подія, яку тут називали форматом XXL, а саме грандіозний парад з нагоди Національного свята Франції. Уперше за участю військових із країн цієї самої коаліції. І вперше – за участю України.
УКРАЇНЦІ – У НЕБІ НАД ПАРИЖЕМ ТА НА ЄЛИСЕЙСЬКИХ ПОЛЯХ
Президентське подружжя на офіційній трибуні на площі Згоди зустріли оплесками. Разом із французькою владою там сиділи близько 25 іноземних лідерів. Сам Макрон назвав участь українців у головному військовому параді Франції «символом братерства, мужності та спільної долі». Власне, українські воїни з’явилися спочатку не на Єлисейських Полях, а в небі над ними. Повітряну частину традиційно відкрила Patrouille de France – дев’ять Alpha Jet, що залишили за собою синьо-біло-червоний слід. Поряд із ними пролетіли два французькі Mirage 2000B. За штурвалами були французькі пілоти, а в других кабінах – українські льотчики, які проходили підготовку у Франції. Це було потужно, гучно і приголомшливо красиво.
Фото: Офіс Президента
На землі Україну представляли 25 військовослужбовців Президентської гвардії. Вони з’явилися останніми після великої міжнародної колони, в якій прапори своїх держав несли близько 500 військовослужбовців із країн Коаліції охочих. Загалом Франція запросила 35 країн, а також делегації Євросоюзу та НАТО. Німці, британці, поляки, данці, бельгійці, латвійці, румуни йшли перед власними президентами і прем’єр-міністрами, які залишилися в Парижі після саміту. Такого представництва військовий парад на Єлисейських Полях ще не бачив. Аплодували всім. Але українцям точно найбільше. На кадрах телетрансляції Зеленського постійно тримали у фокусі, тому мільйони глядачів бачили всі його реакції. Ось він перемовляється з президенткою Національної Асамблеї Яель-Браун-Піве, ось зриває ковпачок з тетрапаку з водою. Коментатори звернули увагу на реакцію українського президента після прольоту літаків. Мовляв, напевно йому трохи «дивно» спостерігати за літаками в небі над Парижем, коли вони так потрібні його країні.
Фото: Офіс Президента
ОСТАННІЙ ПАРАД МАКРОНА
Українці та учасники з Коаліції були своєрідним прологом до найбільшого військового параду за 10 років президентства Макрона. Між Тріумфальною аркою та площею Згоди ще ніколи не проходили маршем стільки військових – майже 7 тисяч у пішій колоні, а ще 98 літаків, 31 гелікоптер та 315 одиниць наземної техніки. Кількість літальних апаратів і машин збільшили приблизно на третину порівняно з попереднім роком. Бронемашини Griffon і Jaguar, вантажівки з безпілотниками, системи протиповітряної оборони та інша важка техніка. Гелікоптери рухалися над колонами бронетехніки, відтворюючи взаємодію різних видів військ у ситуації реального поля бою. Французькі бойові літаки вперше несли під крилами макети озброєння, зокрема крилатих ракет SCALP.
До речі, власне балістичних ракет глядачам не показували. На відміну від Росії, де ці ракети є одними із центральних «експонатів» під час параду. «Франція не мала наміру демонструвати свої можливості у цій галузі. У низці країн, таких як Росія, Китай та Іран, це справді набагато частіше трапляється. Для Франції метою була радше демонстрація її здатності розгортати наземні війська, літаки та військово-морські сили, готові до всіх форм бойових дій», – прокоментував нам один з експертів. Можна припустити, що демонструвати балістичні спроможності було б вкрай недоречним на очах у президента країни, яку щодня обстрілюють.
Офіційною темою параду стало «стратегічне пробудження Європи». І в цьому пробудженні Франція не лише нарощує власний оборонний бюджет та вкладає його у зброю, а й є найбільшим об’єднавчим магнітом для інших держав.
Фото: Офіс Президента
Отже, для Макрона цей парад був десятим і останнім у ролі президента та верховного головнокомандувача. У 2027 році він має залишити Єлисейський палац, тож 14 липня стало ще й демонстрацією його особистого оборонного спадку. Президент, який на початку першого мандата говорив про «смерть мозку НАТО», а згодом – про стратегічну автономію Європи, завершив свою парадну історію в оточенні лідерів НАТО, ЄС та Коаліції охочих, із Президентом України на центральній трибуні та українськими військовими на Єлисейських Полях.
Лідія Таран, Франція
Фото авторки