Цієї холодної пори року росіяни посилили атаки на енергетичну систему України. Навіть у столиці запроваджено термінові відключення електроенергії, і часто люди опиняються без води та тепла. Проте навіть у сучасній історії інші країни стикалися з блекаутами через збройні конфлікти та природні катаклізми.
Репортери “Суспільного” поговорили з жителями тих держав, які вже пережили або все ще звикають жити без базових зручностей, таких як електрика та водопостачання.
Наприклад, під час війни на Балканах у 1990-х роках столиця Боснії і Герцеговини, Сараєво, майже чотири роки була без електроенергії та газопостачання. У різних регіонах Індії деякі області часто позбавлені електропостачання через природні лиха. А в Лівані вже багато років практикують щоденні відключення електроенергії.
Блекаут в Сараєво – чотири роки без світла
Війна в Боснії та Герцеговині тривала з 6 квітня 1992 року до 14 вересня 1995 року між Сербією і Чорногорією, з одного боку, Республікою Боснія і Герцеговина, з іншого, і Хорватією, з третього.
Відео дня
Аїда Черкез, боснійська журналістка, провела майже чотири роки в облозі в Сараєві. Саме стільки часу населення було без електрики.
Сараєво був в облозі без електрики чотири роки
“Коли почався Маріуполь, я подумала: невже вони вже знають, як робити олійні лампи? Для гнота краще використовувати бавовняні шнури, а не синтетичні, оскільки вони погано пахнуть. Перше, що трапилося у нас, коли зникла електрика, — розморозилися холодильники. За кілька днів ми з’їли багато м’яса та інших продуктів, які були в морозилках. Але світло не з’явилося. Ми почали пристосовувати наше життя. У кожного вдома була певна кількість свічок. Згодом ми почали виготовляти олійні лампи”, — Аїда згадує, що люди почали будувати печі з будь-якого металу, який тільки можна було знайти, і вирубали всі дерева в міському парку та у дворах.
“Сараєво — це гірськолижний курорт, у нас тут проводилися Олімпійські ігри, тому тут буває дуже холодно. Так було в перший рік. Друга зима була ще гіршою”, — розповіла жінка.
Вона з іронією зазначила, що тоді люди усвідомили цінність російської класики: “Росіяни писали товсті книги. Ви можете нормально готувати їжу на Достоєвському і Толстому. Отже, спочатку в хід ідуть книги. Далі — полиці, на яких ці книги стояли. Потім — інші меблі. Так минає друга зима. На третю ви беретеся за паркет. А на четверту зиму вам просто стає все одно”.
У Сараєві люди слухали радіо на автомобільних акумуляторах, оскільки це був єдиний спосіб отримувати новини. А шини з автомобілів використовували як паливо для приготування їжі.
“Якщо ви хочете перемогти, ви переможете. Вас підтримує весь світ: за нами ж свого часу не було нікого…Так, у певному сенсі ваш супротивник сильніший, ніж був у нас. Але й ви сильніші, ніж тоді були ми. Це не закінчиться швидко, але ви витримаєте, ніхто не помре з голоду, тому що люди завжди піклуватимуться одне про одного. І коли все це закінчиться, між тими, хто пройшов це разом, буде особливий зв’язок”, — сказала Аїда.
Блекаути в Лівані тривають уже майже 60 років
Проблеми з електропостачанням в Лівані почалися ще під час громадянської війни, у 1970-х, коли було пошкоджено лінії електропередач та станції. Потім почали встановлювати електростанції на дизелі. Цей бізнес активно розвинувся в середині 1980-х.
Ліван періодично лишається без світла
До вбивства прем’єр-міністра Рафіка Харірі у 2005 році, увесь Ліван певний час мав електроенергію 22 години на день, а столиця — 24 години на добу. Потім все стало гірше.
Усе це відбувається на тлі економічної кризи, яка почалася в Лівані кілька років тому, і багато ліванців не в змозі сплатити рахунки від приватних електростанцій та взагалі відмовляються від електроенергії.
4 серпня 2020 року в порту Бейрута, столиці Лівану, пролунали два вибухи. Щонайменше 220 людей загинули, до 300 тисяч людей втратили свої домівки. Трагедія сталася під час економічної кризи, ускладненої пандемією COVID-19. Від держави електрика надходить на 1-2 години на день. Коли її немає, інтернет не працює, як і телефон.
Тоні Хабіб, мешканець Бейрута, виконавчий директор центру досліджень LCRS-POLITICA, каже, що зараз в країні бум на сонячні панелі, і допомагає звичка людей підтримувати один одного.
“В Лівані зазвичай не проблема підійти до сусіда, якщо у нього є електрика, попросити поставити телефон на зарядку. Або попросити це в якомусь магазині. Не може бути такого, що вам відмовлять”, — каже він.
А спеціальні об’єкти, які не можуть бути відключені від електрики, взагалі не залежать від державного електропостачання — такі об’єкти мають власні станції. Кожна лікарня має свою підстанцію.
Блекаути в Індії виникають через урагани і тривають по кілька днів
Джаганнатх, мешканець міста Бхубанешвар в Індії, розповів, що в їхньому регіоні блекаут – це нормальне явище, оскільки циклони з океану постійно пошкоджують лінії електропередач. Іноді світло зникає на чотири-п’ять днів.
Позитивним є те, що опалення їм не потрібне, а готують люди на газу з балонів. Головна проблема – це вода, її неможливо запасти на такий тривалий період.
“Інтернет під час природного лиха може зникнути на день-два, але тоді до веж зв’язку підключають генераторні установки. Влада попереджає нас приблизно за два-три дні, що наближається циклон, тому у нас є трохи часу, щоб підготуватися”, — каже Джаганнатх.
Проте все залежить від погоди. Так, кілька років тому урагани були особливо потужними, блекаут настав для шести мільйонів людей. Дехто навіть виїхав до інших міст, заможні люди рятувались генераторами, бідні – жили при свічках та гасових лампах.
“Зазвичай усе встигають відновити за один-два дні, але у 1999 році, наприклад, був такий руйнівний циклон, що на відновлення пішло майже 10 днів. Тоді він забрав життя близько 10 мільйонів людей”, — розповів чоловік.
Щоправда, влада вживає запобіжних заходів: евакуює людей, забезпечує їх їжею та водою. Намагається це робити і для тих, хто залишився.
Нагадаємо, у Києві облаштовують мобільні опорні пункти. На Троєщині, зокрема біля ТРЦ “Район”, почали встановлювати пункти ночівлі для тих, у кого вже кілька днів немає опалення.
А на Київщину відправили “Вагони незламності”, де можна переночувати та підзарядити електроприлади.