Нездатність осмислити злочини СРСР стала чинником, що сприяв війні РФ проти України – історик із Німеччини Ексклюзив 09.05.2026 21:23 Укрінформ Недостатнє критичне ставлення Росії до масових звірств сталінської епохи є одним із визначальних чинників, що призвели до конфлікту з Україною. Захід також несе частку відповідальності за відсутність наполегливих вимог до такого перегляду.
Таку думку висловив Кай Штруве, науковий співробітник Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана та член Німецько-української історичної комісії, у коментарі власному кореспонденту Укрінформу.
«Намір Путіна є очевидним – відновити домінування над територіями колишнього СРСР та забезпечити Росії статус на міжнародній арені, подібний до того, що мав СРСР у другій половині XX століття. Отже, однією з умов нової масштабної війни в Європі є відсутність у Росії справді глибокого, критичного аналізу масових злочинів сталінського періоду та радянської історії загалом», – зазначив він.
Історик вважає, що ця відсутність аналізу зумовлена також недостатньою наполегливістю міжнародної спільноти у вимозі такого критичного перегляду.
Штруве наголосив на принциповій проблемі: тривалий час як німецько-західне трактування 8 травня як «звільнення», так і радянсько-російське розуміння 9 травня як «Дня Перемоги» мали значну спільну рису: обидва підходи виходили з припущення, що в Європі XX століття існував лише один домінуючий злочинний режим – нацистська Німеччина.
«У 1945 році Радянський Союз, так би мовити, опинився на правильному боці історії, що призвело до відходу на другий план того факту, що сталінський СРСР був другим великим злочинним режимом в історії Європи XX століття. Це, очевидно, також сприяло тому, що було проігноровано, як саме вшанування в Росії 9 травня 1945 року як «Дня Перемоги» та пам’ять про «Велику Вітчизняну війну» ідеологічно підготували нову війну», – зауважив німецький історик.
За його словами, раніше панувало переконання, що спогади про величезні жертви та страждання війни згуртують Німеччину та РФ, «і що Росія також поділяє думку, що саме тому війна ніколи не повинна повторитися». На цьому тлі в Німеччині та інших країнах Заходу фактично не висувалися вимоги критичного переосмислення з боку Росії.
«Історичний досвід, зокрема України, а також країн Балтії, Польщі та інших держав Східної Європи, свідчить про існування й іншого великого злочинного режиму – сталінського Радянського Союзу. Крім того, ці країни вже давно попереджали про агресивне використання Росією пам’яті про Світову війну та закликали до критичного перегляду радянських злочинів. Однак у західній політиці та громадській думці це здебільшого залишалося поза увагою», – заявив Штруве.
Він також зазначив, що в німецькому дискурсі про Другу світову війну Україна тривалий час практично була відсутня як окремий актор, незважаючи на величезні втрати (8-10 мільйонів осіб). Лише після початку російської агресії у 2014 році в ФРН почали сприймати Україну як самостійного суб’єкта історії Другої світової війни.
«З одного боку, наявність історичної відповідальності перед Україною нині видається загальновизнаним фактом. З іншого – реальні знання про специфічну історію України під час Другої світової війни серед німецької громадськості залишаються вкрай мізерними. У суспільстві ФРН знання про історію України у Другій світовій війні майже не виходять за межі теми німецької «війни на знищення» проти Радянського Союзу. Відтак, у німецькій культурі пам’яті відсутній наратив про історію України як складову частину Другої світової війни», – підсумував Штруве.
Як повідомляв Укрінформ, доцентка кафедри історії Східної та Центрально-Східної Європи Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана Франциска Девіс підкреслила, що до 24 лютого 2022 року в німецькому суспільстві та політиці радянські жертви Другої світової війни майже повністю помилково асоціювалися виключно з Росією, тоді як Україна та Білорусь – головні арени нацистської війни та Голокосту – були маргіналізовані.
Фото Укрінформу можна придбати тут
Друга світова Німеччина Україна Війна СРСР Війна з Росією