Безпека та організація: у Раді пропонують 18 критеріїв оцінки можливості проведення повоєнних виборів 12.02.2026 20:49 Укрінформ У Верховній Раді підготували зміни до законодавства, які вводять детальну процедуру щодо оцінювання можливості організації виборчого процесу на звільнених від окупації та прикордонних територіях.
Про це заявила народна депутатка, співголова підгрупи з підготовки критеріїв безпеки відносно можливості організації та проведення виборів Аліна Загоруйко під час засідання Робочої групи з опрацювання комплексних законодавчих пропозицій стосовно особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Очільниця підкомітету з питань виборів, референдумів та інших форм прямої демократії поінформувала, що підгрупа підготувала проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення неможливості організації та проведення виборів/референдумів чи організації голосування громадян України на виборах/референдумах на окремих територіях.
У документі визначаються критерії неможливості проведення виборчого процесу, роль Кабінету Міністрів та порядок розгляду Верховною Радою питання про визначення таких територій, а також компетенція ЦВК. Запроваджується нова процедура — комплексна оцінка можливості проведення виборів на звільнених та прифронтових територіях.
Проєктом закону пропонується доповнити Кодекс адміністративного судочинства статтею 266-3, яка встановлює спеціальний порядок оскарження постанов Верховної Ради про неможливість проведення виборів. Право на оскарження матимуть виборці відповідних територій, політичні партії та суб’єкти ініціювання референдуму.
На Кабмін пропонується покласти обов’язки щодо здійснення комплексної оцінки безпекових, організаційних та інших умов. Уряд має виконати її протягом п’яти місяців після закінчення воєнного стану або за зверненням ЦВК, підготувати висновки та рекомендації щодо кожної виборчої дільниці й надати їх до парламенту. Також КМУ затверджує методологію, показники та форму висновків за погодженням із ЦВК і має право витребувати необхідну інформацію у державних органів.
До переліку критеріїв для початку оцінювання входять: звільнені території (де протягом останнього року велися бойові дії), прикордонні зони (в межах області, яка межує з РФ, або в радіусі 60 км від лінії розмежування), а також території з обмеженим доступом, зокрема зони мінної небезпеки. Відповідність хоча б одному з критеріїв слугує підставою для проведення оцінки.
Передбачено 18 докладних критеріїв оцінки можливості проведення виборів, включаючи стан виборчої інфраструктури, рівень обстрілів і жертв, мінну небезпеку, загрози втручання РФ, евакуацію населення, стан безпеки суспільства. Окремо буде оцінюватися можливість вільної діяльності ЗМІ та доступу виборців до інформації, в тому числі роботи національних мовників, друкованих ЗМІ, інформаційних агентств і телеком-провайдерів.
Пропонується обов’язкова участь міжнародних організацій у процесі оцінювання. Для аналізу безпекових ризиків має бути утворена спеціальна Міжвідомча комісія із залученням міжнародних експертів із правом дорадчого голосу. Відмова в їх залученні вважається підставою для визнання процедури такою, що не відповідає принципу прозорості.
Також визначається процедура розгляду питання у Верховній Раді: уряд ініціює подання, профільні комітети розглядають його протягом п’яти днів, а парламент має проголосувати не пізніше ніж за 30 днів із дати отримання подання.
Рада може прийняти одне з двох рішень. Якщо неможливо організувати голосування на окремих дільницях, виборчий процес там не починається, а виборці зможуть змінити місце голосування або виборчу адресу; разом з тим можуть утворюватися спеціальні дільниці для військовослужбовців. Якщо ж голосування неможливо організувати для понад половини виборців громади, місцеві вибори в ній не оголошуються.
Окрім того, проєкт закону розширює можливості охорони виборчих бюлетенів та приміщень виборчих комісій: Нацполіція зможе залучати військовослужбовців Національної гвардії для забезпечення безпеки виборчого процесу.
Як повідомляв Укрінформ, у Верховній Раді сформували сім підгруп для розробки законодавства про вибори під час особливого стану.
Україна Вибори Законопроєкт Верховна Рада Безпека