Фото до статті
Дмитро Сімагін
Заступник головного редактора
Вайб-кодинг (vibe coding) — це одне з тих понять, навколо яких зараз ведуться активні дискусії. Дехто вважає його майбутнім програмної розробки, інші ж — синонімом недбалого коду, створеного штучним інтелектом. Замість того, щоб сперечатися, чи є вайб-кодинг «хорошим» чи «поганим», варто поставити інше запитання: де він справді ефективний, а де створює приховані труднощі.
Що вайб-кодинг робить правильно1. Спрощує створення прототипів
Основна перевага вайб-кодингу полягає не в заміні програміста, а в прискоренні шляху від задуму до прототипу. Раніше для створення найпростішої програми потрібно було налаштовувати фронтенд, бекенд, базу даних, систему автентифікації, процес розгортання, змінні оточення та обробку помилок. Інструменти на основі штучного інтелекту знижують цей бар’єр: можна описати функціональний сценарій і швидко отримати працюючу версію для перевірки, чи варта ідея подальшого розвитку.
Саме тому вайб-кодинг здобув популярність у стартап-сфері. Нещодавно керуючий партнер Y Combinator Джаред Фрідман зазначив, що чверть стартапів з зимового набору YC 2025 року мали кодову базу, згенеровану ШІ на 95%. Це не означає автоматичну якість коду, але свідчить про активне використання такого підходу в серйозних стартап-процесах.
2. Робить програмування більш «розмовним»
Традиційне програмування вимагає перетворення наміру на синтаксис. Вайб-кодинг дозволяє почати безпосередньо з наміру — замість переліку технічних деталей користувач формулює завдання людською мовою: «Створи дашборд, де я можу завантажити CSV, відфільтрувати клієнтів за ймовірністю відтоку та експортувати сегмент високого ризику».
Це робить програмування більш доступним для аналітиків, продакт-менеджерів, дослідників, маркетологів та засновників стартапів — людей, які краще розуміють проблему, ніж технічні фреймворки. Це не означає, що навички програмування втрачають свою актуальність. Змінюється сам інтерфейс створення програмного забезпечення: від синтаксису до специфікації. Чим краща специфікація — тим кращий результат.
3. Реально корисний для шаблонних і обмежених завдань
Деякі завдання в програмуванні дійсно є повторюваними: написання обгорток для API, валідація форм, скрипти для трансформації даних, тестові фреймворки, прості UI-компоненти, SQL-запити, конфігураційні файли. Контрольований експеримент із GitHub Copilot продемонстрував, що розробники з доступом до інструменту виконували завдання зі створення HTTP-сервера на JavaScript на 55,8% швидше, ніж ті, хто його не мав. Цю цифру не слід узагальнювати на всю розробку — реальний продакшн є складнішим за контрольований тест. Але для обмежених, чітко сформульованих завдань штучний інтелект справді зменшує перешкоди.
4. Покращує цикл зворотного зв’язку
Ефективний вайб-кодинг — це не «запит один раз і випуск наосліп», а цикл: запит → виконання → спостереження → корекція → тестування → повторення. Це працює, оскільки зберігає розробника близько до результату: замість годин читання документації користувач одразу бачить реальний інтерфейс, реальні помилки та реальну поведінку системи. Однак цикл зворотного зв’язку функціонує лише тоді, коли спирається на реальність — найкращі вайб-кодери не приймають все як є, а постійно перевіряють згенеровану систему на міцність.
5. Дає змогу більшій кількості людей створювати софт
Вайб-кодинг дозволяє людям без освіти програміста створювати те, що раніше було їм недоступне: аналітик може розробити мобільний застосунок, вчитель — генератор тестів, маркетолог — внутрішній трекер кампаній, дослідник — інструмент для анотацій.
Однак існує й ризик: вайб-кодинг надає людям можливості раніше, ніж досвід та розуміння готовності до продакшну. Для невеликих інструментів це прийнятно. Для систем, що працюють з фінансами, охороною здоров’я, конфіденційними даними, безпекою чи критичними бізнес-процесами, — це небезпечно.
Що вайб-кодинг робить неправильно1. Плутає «просто працює» з «правильно працює»
Найбільш небезпечна фраза у вайб-кодингу — «воно працює». Зазвичай під цим мають на увазі «щасливий сценарій»: форма надсилається, сторінка завантажується, кнопка входу перенаправляє. Але якість програмного забезпечення перевіряється саме на «нещасливих» сценаріях: що станеться, якщо файл пошкоджений, API не відповідає, користувач не має необхідних прав, поле в базі даних порожнє, два користувачі редагують один запис одночасно, або хтось надсилає непередбачувані дані. Робочий демонстраційний варіант — це не те саме, що надійне програмне забезпечення.
2. Створює серйозні проблеми з безпекою
Безпека — одне з найслабших місць вайб-кодингу. Нещодавній бенчмарк коду, згенерованого агентами штучного інтелекту для реальних завдань розробки, показав: навіть коли рішення були функціонально правильними, вони часто виявлялися незахищеними. В одному з тестів SWE-Agent на основі Claude 4 Sonnet генерував функціонально коректні рішення у 61% випадків, але безпечними з них були лише 10,5%. Це головний ризик вайб-кодингу: застосунок виглядає робочим, але може виконувати свою функцію небезпечно. Для будь-чого, пов’язаного з автентифікацією, платежами, конфіденційними даними, дозволами, завантаженням файлів чи продакшн-базами, вайб-кодинг без перевірки безпеки — це загроза.
3. Сповільнює досвідчених розробників у зрілих кодових базах
Поширене припущення, що інструменти ШІ завжди прискорюють роботу розробників, не завжди підтверджується. Рандомізоване контрольоване дослідження METR за участю досвідчених розробників open-source, які працювали з власними зрілими репозиторіями, показало протилежний результат: коли розробники користувалися чат-ботами та агентами, вони витрачали на 19% більше часу, ніж очікувалося.
Зрілі кодові бази — це не просто набір функцій, а історія, домовленості, неявна архітектура, тести, стандарти рев’ю та приховані залежності. У такому середовищі штучний інтелект може перенести навантаження з написання коду на його перевірку, корекцію та інтеграцію. Вайб-кодинг найефективніший у невеликих системах зі зрозумілими вимогами та менш ефективний — у великих, старих і специфічних кодових базах.
4. Дає впевненість раніше, ніж навички
Вайб-кодинг допомагає новачкам швидше ставати продуктивними — це добре. Але водночас дозволяє пропустити навчання, яке формує інженерне мислення. Проблема не в тому, що новачки використовують штучний інтелект, а в тому, що вони вносять помилки в агента, доки застосунок не запрацює, не розуміючи, що саме змінилося. Це формує залежність замість навички.
Самі розробники усвідомлюють цю проблему довіри. Згідно з опитуванням Stack Overflow серед розробників 2025 року, тих, хто не довіряє точності інструментів «ШІ», більше, ніж тих, хто довіряє: 46% проти 33%. Лише 3% довіряють результатам повністю. Найкращі розробники, які використовують ШІ, перевіряють зміни, просять пояснення, пишуть тести та ставляться до інструменту як до колеги, а не як до авторитету.
5. Слабко враховує неявні вимоги
Інструменти штучного інтелекту добре справляються з тим, що їм прямо доручено. Але вони не завжди захищають від того, про що ви забули згадати. Наприклад, запит «створи сторінку входу» може призвести до появи робочої сторінки — але без хешування паролів, обмеження частоти запитів, завершення сесії, підтвердження пошти, захисту від CSRF-атак, безпечних кукі чи журналювання спроб входу.
Саме тут досвідчені розробники залишаються незамінними — вони знають вимоги, яких немає в запиті. Вайб-кодинг найбільш ефективний, коли користувач сам формулює обмеження: додати валідацію порожніх файлів, відхиляти CSV розміром понад 10 МБ, не зберігати ключі API у фронтенді, додати рольовий контроль доступу. Якість системи залежить від якості обмежень — якщо ви не знаєте, що вимагати, модель охоче збудує щось неповне.
Висновок
Вайб-кодинг правильно робить одну велику річ: створення програмного забезпечення стає швидшим, доступнішим і більш «розмовним». І неправильно робить одну велику річ: робочий застосунок — це не те саме, що надійна система. Майбутнє — це не «штучний інтелект замінить програмістів» і не «ШІ-кодинг не потрібен». Ті, хто вміє чітко формулювати вимоги, ретельно тестувати та критично оцінювати системи, будуватимуть швидше. Ті, хто пропускає ці кроки, швидше випускатимуть нестійкий софт. Вайб-кодинг — не заміна інженерного мислення, а його підсилювач. І, як будь-який підсилювач, він примножує як позитивне, так і негативне.
Нагадаємо, згідно з останнім дослідженням Google, штучний інтелект скоріше допомагає працівникам, ніж замінює їх.
Головна > Новини > Вайб-кодинг: 5 речей, які він робить правильно, і 5 — неправильно