Повоєнні вибори: робоча група ВР надала пропозиції до проєкту закону, Шуляк поінформувала про нововведення 12.02.2026 19:20 Укрінформ Парламентарії пропонують закласти в проєкті закону про післявоєнні вибори обмеження пасивного права голосу як додаткову міру покарання за певні правопорушення.
Про це заявила парламентарій, співголова підгрупи з питань управління виборами та електоральної інфраструктури Олена Шуляк під час зустрічі Робочої групи з підготовки всеосяжних законодавчих ініціатив щодо особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або післявоєнних виборів в Україні, інформує кореспондент Укрінформу.
Робоча підгрупа розробила та запропонувала ідеї до проєкту закону стосовно організації післявоєнних виборів. Частину пропозицій вже підтримали парламентарії, однак існує ще декілька ініціатив, які потребують подальшого обговорення.
Підтримані пропозиції торкаються змін до Кримінального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Закону «Про Державний реєстр виборців», Виборчого кодексу, а також до положень про безпекові заходи та діяльність Міжвідомчої робочої групи.
Перша підтримана депутатами пропозиція стосується коректив до Кримінального кодексу щодо обмеження пасивного виборчого права як додаткової міри покарання за конкретні злочини. Як уточнила Шуляк, йдеться, зокрема, про розширення переліку злочинів, за котрі може застосовуватися як основне чи додаткове покарання у формі «позбавлення права займати певні посади чи провадити певну діяльність», а також про збільшення тривалості дії подібної заборони.
Пропонується встановити, що за злочини проти основ національної безпеки (статті 109–114 ККУ), виборчих прав (статті 157–160), а також проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (статті 436-1 та 436-2) позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю призначатиметься на термін від 10 до 15 років.
Для цих злочинів також передбачається заборона:
- висувати свою кандидатуру та бути обраним на виборах Президента України, народних депутатів України та місцевих виборах;
- входити до складу окружних, дільничних, Центральної виборчої комісії та комісій з всеукраїнського референдуму;
- бути офіційним спостерігачем, представником, довіреною чи уповноваженою особою.
Депутати також пропонують внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства щодо встановлення фактів приховування кандидатами певних обставин.
Згідно зі словами Шуляк, мова йде про запровадження окремого порядку розгляду судових справ щодо встановлення фактів утаємничення кандидатами на посаду Президента або народні депутати обставин, пов’язаних із залученням до збройної агресії проти України, співпрацею з державою-агресором, а також фактів отримання фінансування від держави-агресора або з джерел, асоційованих із нею.
Пропонується доповнити Кодекс новою статтею 276-1 «Особливості провадження у справах щодо приховування кандидатом на пост Президента України, кандидатом у народні депутати України певних обставин, надання кандидату на пост Президента України, кандидату у народні депутати України, політичній партії внеску, фінансової (матеріальної) підтримки з джерел, які пов’язані з державою-агресором».
Пропонується передбачити, що подати позов зможуть уповноважені державні органи у сферах фінансового моніторингу та контролю, моніторингу політичного фінансування, захисту державного суверенітету та запобігання зовнішньому втручанню.
Підсудність визначена за апеляційним адміністративним судом в апеляційному окрузі, що включає місто Київ. Позов має бути поданий не пізніше ніж за п’ять діб до дня голосування, а суд зобов’язаний розглянути його не пізніше ніж за дві доби з моменту надходження. Позовна заява подається без сплати судового збору.
Окремий перелік змін пропонується внести до Кримінального кодексу. Вони передбачають встановлення кримінальної відповідальності за навмисне подання виборцем неправдивої інформації про свою адресу проживання під час звернення до органу ведення Державного реєстру виборців щодо зміни виборчої адреси.
Голова підгрупи зауважила, що для цього пропонується ввести нову статтю 158-4 ККУ «Надання виборцем неправдивих відомостей про свою виборчу адресу».
Санкції відповідної статті передбачають: грошовий штраф або обмеження волі до трьох років, чи позбавлення волі до двох років; за повторне вчинення або за попередньою змовою групою осіб – обмеження волі до трьох років або позбавлення волі від двох до п’яти років.
Також парламентарії пропонують внести корективи до Закону «Про Державний реєстр виборців» та Виборчого кодексу.
Серед головних нововведень:
- до особистих даних виборця зараховано реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), при цьому виключено відомості про місце народження;
- розпорядник Реєстру отримує право зупиняти функціонування Реєстру чи обмежувати доступ до нього у разі ризиків несанкціонованого доступу;
- розпорядника наділяють правом доступу до інформаційних систем, реєстрів, баз даних та електронних сервісів державних органів і органів місцевого самоврядування (порядок визначається законодавством);
- до заяви про включення до Реєстру додається копія паспорта громадянина України або копія закордонного паспорта;
- виборець, котрий проживає чи перебуває за межами України, може подати заяву про включення до Реєстру чи про внесення змін до особистих даних через портал «Дія»;
- уточнюється перелік відомостей, що подаються уповноваженими органами та посадовцями для поновлення та уточнення даних Реєстру, а також розширюється перелік таких органів;
- розпорядника наділяють додатковими повноваженнями щодо уточнення особистих даних Реєстру.
Голова парламентського комітету з питань організації держвлади також повідомила, що пропонується внести зміни до статей 34 та 35 законопроєкту, що було надано ЦВК.
Парламентарії пропонують закріпити принцип організації роботи виборчих комісій із унеможливлення ризиків для життя та здоров’я суб’єктів виборчого процесу, а також регламентувати порядок призупинення засідань, транспортування, прийому-передачі виборчої документації та/або голосування у випадку небезпечних подій. Також пропонується передбачити, що у разі призупинення голосування можливість проголосувати буде забезпечена лише тим виборцям, котрі перебувають у приміщенні для голосування та вже отримали бюлетені.
Водночас підкреслюється, що Міжвідомча робоча група з питань протидії зовнішньому втручанню має бути сформована урядом не пізніше п’ятого дня після скасування або припинення воєнного стану. До складу групи повинні входити представники державних органів (зокрема ЦВК, РНБО, МВС, СБУ, НАЗК, Держфінмоніторингу та інших), а також представники фракцій та груп Верховної Ради. Серед завдань – протидія дезінформації, нелегальному фінансуванню, кіберзагрозам та іншим формам втручання, аналіз ризиків, підготовка протоколів та алгоритмів безпеки, а також взаємодія з міжнародними партнерами.
Як повідомляв Укрінформ, депутати та експерти обговорили розробку механізмів реалізації виборчого права військовослужбовців на післявоєнних виборах, а також процедурні рішення для голосування внутрішньо переміщених осіб.
Фото: Олена Шуляк / Фейсбук
Україна Вибори Законопроєкт Верховна Рада Шуляк