Росія зіткнулася з паливною кризою, яка є наслідком українських атак на нафтопереробні заводи, зростанням втрат на фронті та внутрішнім невдоволенням. На цьому фоні в оточенні Кремля все частіше лунають заклики до рішучої ескалації конфлікту.
Москва / © Associated Press
Удари України по критично важливій російській інфраструктурі посилюють тиск на Володимира Путіна. В умовах паливної кризи, труднощів на фронті та наростаючого невдоволення всередині РФ, прихильники жорсткої лінії в Кремлі знову обговорюють можливість небезпечної ескалації.
Про це повідомляє видання Daily Mail.
За даними західних медіа та аналітиків, у російських мілітаристських колах дедалі активніше обговорюються сценарії застосування тактичної ядерної зброї — як проти українських позицій, так і з метою залякування країн Європи, що підтримують Україну.
Деякі експерти вважають, що однією з найбільш вразливих точок для Кремля могла б стати серйозна загроза для Криму або Кримського мосту. Цей об’єкт має для Путіна не лише військове, а й глибоке символічне значення.
Паливна криза негативно впливає на Росію
Путін був змушений публічно визнати наявність у Росії проблем з постачанням пального. Це сталося після низки українських атак на логістичні маршрути, нафтопереробні підприємства та енергетичні об’єкти РФ.
У Росії вже спостерігаються обмеження на продаж пального в багатьох регіонах. У соціальних мережах з’являються відеозаписи з чергами на автозаправних станціях, конфліктами між водіями та спробами людей будь-якою ціною знайти бензин.
За повідомленнями ЗМІ, в деяких областях ситуація загострилася до бійок у чергах. На одному з відео видно, як жінки сперечаються через місце в черзі на заправці, на іншому — людина отримує травми під час конфлікту через пальне.
Україна останніми тижнями посилила удари по російській нафтовій інфраструктурі. Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що такі атаки є відповіддю на російську агресію і спрямовані на припинення війни.
Протягом червня українські сили завдали ударів по низці російських НПЗ, об’єктах паливної логістики, військових заводах та інших цілях.
Зокрема, під удар потрапив Уфимський нафтопереробний завод — один із найбільших у Росії. Зеленський підкреслював, що це справедлива реакція на дії РФ проти України.
Крим і Кримський міст стають вразливим місцем
Ситуація в Криму залишається особливо чутливою для Кремля. Путін визнав, що на півострові існують проблеми з запасами пального, хоча й намагався зменшити їхню серйозність.
Кримський міст залишається ключовим транспортним шляхом на окупований півострів. Саме тому західні аналітики припускають, що нова успішна атака на міст могла б серйозно вплинути на російську логістику та особистий імідж Путіна.
Для Кремля Крим має особливе символічне значення, і будь-яка загроза контролю над півостровом може розглядатися як удар по одному з головних політичних міфів путінського режиму.
На фронті Росія не досягає очікуваних результатів
Проблеми РФ не обмежуються паливом. За оцінками Інституту вивчення війни, весняно-літній наступ Росії 2026 року поки не приніс значних оперативних досягнень.
Аналітики зазначають, що темпи просування російських військ у червні 2026 року були значно нижчими, ніж у червні 2025-го.
Українські удари по російській логістиці, складах, заводах і системах ППО ускладнюють можливості РФ вести бойові дії та відновлювати втрати.
За оцінками західних аналітиків, Україна повертає собі ініціативу, оскільки більше не лише обороняється від російських атак, а й системно впливає на слабкі місця російської військової машини.
У Росії зростає невдоволення
На тлі економічних труднощів у Росії все частіше лунають обережні заклики до припинення бойових дій.
Голова російського Сбербанку Герман Греф заявив, що суспільство передусім стурбоване якнайшвидшим завершенням війни. Він також попереджав, що російська економіка вже “переохолоджена”.
Такі заяви є нетиповими для російських високопосадовців, адже публічна критика війни або її наслідків у РФ може мати серйозні наслідки.
Крім того, в російському інформаційному просторі з’являються свідчення невдоволення серед ветеранів і військових. Одним із найрезонансніших став випадок із російським військовим Олександром Луніним, який у відеозверненні звинуватив командирів у катуваннях і жорстокому поводженні з солдатами.
Після цього Луніна, за повідомленнями російських джерел, затримали, а в його помешканні провели обшук.
Його заява прозвучала майже через три роки після заколоту Євгена Пригожина, який став найсерйознішим викликом для Путіна за весь час його правління.
У Кремлі знову говорять про ядерну ескалацію
На тлі цих проблем російські прихильники жорсткої лінії активізували обговорення щодо застосування тактичної ядерної зброї.
Незалежне російське видання “Колокол” повідомляло, що ідея тактичного ядерного удару по Україні нібито отримує дедалі більше підтримки серед частини осіб, наближених до режиму.
Крім того, в російських державних та провоєнних медіа з’являлися публікації із закликами до застосування ядерної зброї малої потужності проти українських позицій.
Деякі російські ультрарадикальні коментатори йшли ще далі, говорячи про “обмежені” ядерні удари по європейських країнах, які підтримують Україну.
Водночас західні експерти закликають не перебільшувати ці погрози. На їхню думку, ядерна риторика Кремля часто спрямована на залякування партнерів України та спробу послабити військову підтримку Києва.
Путін опинився перед вибором
Попри зростаючий тиск, Кремль поки не демонструє готовності змінювати умови для мирних переговорів.
Москва продовжує вимагати від України фактичних територіальних поступок, зокрема щодо Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Київ відкидає такі вимоги як незаконні.
На цьому тлі Путін має два варіанти: або реагувати на зростання внутрішніх і військових проблем пошуком шляхів виходу з війни, або робити ставку на подальшу ескалацію.
Аналітики вважають, що стратегія України — завдавати ударів по російській логістиці, енергетиці та військовій інфраструктурі — вже створює для Кремля той тиск, на який Київ розраховував.
Водночас для Заходу, за оцінками експертів, ключовим залишається подальше надання підтримки Україні. Саме це може зменшити загрозу з боку Росії та не дозволити Кремлю повернути собі ініціативу.
ЗСУ атакують Росію — останні новини
Нагадаємо, у ніч на 4 липня підрозділи Сил оборони України завдали ударів по нафтовому терміналу «Санкт-Петербург» та пункту базування «Кронштадт» у Ленінградській області Російської Федерації.
Україна продовжує атакувати нафтопереробні заводи в Росії. Вночі 28 червня лунали вибухи у Слов’янську-на-Кубані. Після атаки ударних безпілотників спалахнула пожежа на місцевому нафтопереробному заводі.
Так, після удару по нафтопереробному заводу «Слов’янськ-Еко» у Краснодарському краї військовий оглядач Богдан Мирошников припустив, що регіон може зіткнутися з проблемами щодо забезпечення дизельним паливом.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати