“`html
Біля Казанського авіазаводу стоїть літак-пам’ятник Ту-22М3 із заводським номером 23115132. Цей бомбардувальник був одним із останніх, випущених у 1993 році. Російські військові його так і не забрали, тому “борт” простояв до 2000-х років і був поставлений “на вічну стоянку”.
Цей приклад сам по собі курйозний. Але якщо врахувати весь контекст, що стосується флоту бомбардувальників Ту-22М3 у складі стратегічної авіації РФ, то можна побачити, яка реальна глибина стратегічного мислення може бути притаманна російському військовому керівництву.
Про згаданий вище Ту-22М3, який пішов на пам’ятник, цілком доречно говорити “новий” і “тільки з заводу”, бо мова йде про повністю комплектний “борт”, який ні години не пробув у стройовій експлуатації.
Навряд чи самі росіяни могли б сказати, що цей бомбардувальник їм би був зайвим. Хоча б з огляду на те, що “в спадок” від СРСР вони отримали аж 170 Ту-22М3. Однак, через знос ресурсу левова частка флоту цих літаків була утилізована, і на початок “ВКС РФ” мали в своєму розпорядженні “на папері” всього 60 бомбардувальників цього типу.
Водночас, не можна сказати, що військове командування РФ, як мінімум у 2000-х роках, мало якусь чітку стратегію щодо свого флоту Ту-22М3. Про це свідчать чутки в російських ЗМІ у 2010-х роках і навіть у 2021 році про те, що Китай нібито хотів купити у РФ аж 36 Ту-22М3 за $1,5 млрд.
Якщо пригадати ту історію, то виглядає так, що це самі росіяни хотіли продати китайцям свої Ту-22М3. Китайці довго прицінювалися до можливої покупки, але рішення купувати в підсумку так і не ухвалили.
Або ж згадаємо ще інший приклад: на кінець 2021 року на майданчику Казанського авіазаводу стояло шість недобудованих Ту-22М3 (планери без бортової електроніки та двигунів). На початок 2023 року картина виглядала так, що РФ прийняла рішення і почала добудову цих бомбардувальників. Але в підсумку виявилося, що два недобудовані планери були використані лише як “донори” комплектуючих.
Схожий парадокс можна побачити й на прикладі Ту-95МС. У 1992 році РФ закрила виробництво цих бомбардувальників і тоді ж “вкрала” у Казахстану до 40 таких літаків в обмін на Ту-95К.
На цьому тлі можна зробити висновок: військово-політичне керівництво РФ має історично випрацювану звичку не мати глибокого стратегічного мислення, натомість покладаючись на ситуативне вирішення проблем.
“`
Джерело: defence-ua.com