Аналітики та розвідники припускають, що Путін спробує знайти вихід із затяжної війни проти України шляхом розширення конфлікту в Європі. Однак для нової авантюри диктатору доведеться піти на ризикований крок всередині Росії.
Президент Росії Володимир Путін і війна проти ЄС і НАТО / © ТСН
Зміст
Росія опинилася в труднощах через виснаження на українському фронті, що змушує Кремль шукати шляхи для радикального загострення ситуації. У європейських столицях серйозно побоюються, що президент РФ Володимир Путін спробує змінити розклад сил і атакувати країни НАТО. Західні розвідки окреслюють потенційні об’єкти інтересів Кремля в Європі.
Про це йдеться у публікації The Wall Street Journal.
Останнім часом Росія висловлює дедалі агресивніші заяви на адресу балтійських країн. Зокрема, Москва висунула погрози щодо ударів по «центрах прийняття рішень» у Латвії, звинувативши цю країну в розміщенні українських операторів дронів, що латвійська влада заперечила. У Литві минулого тижня було оголошено повітряну тривогу, яка змусила членів уряду сховатися після наближення до повітряного простору країни, ймовірно, російських безпілотників з території Білорусі.
Крім того, Міністерство оборони РФ оприлюднило адреси компаній у восьми європейських державах, які, за твердженням Москви, співпрацюють з Україною у виробництві дронів. Відомство попередило про «непередбачувані наслідки» та «різке загострення» у разі, якщо підтримка Києва не буде припинена.
Європа стурбована розширенням конфлікту на свою територію
Хоча занепокоєння щодо можливого поширення війни на територію Європи існує давно, останні події значно посилили ці побоювання. Представники європейських безпекових структур застерігають: Росія може спробувати перевірити згуртованість НАТО, здійснивши напад на одну з балтійських країн, шведські або данські острови в Балтійському морі чи на території Альянсу в Арктиці.
«Безпекова ситуація в Європі погіршилася за останні 24 місяці, і ми спостерігаємо зростання схильності російської сторони до підвищення оперативних ризиків у гібридних операціях, додаючи також кінетичні елементи. Ми розуміємо необхідність зосередитися на посиленні нашої здатності стримувати та захищатися від росіян», — заявив міністр оборони Швеції Пол Йонсон.
Нещодавні заяви президента США Дональда Трампа про можливий вихід Сполучених Штатів з НАТО, а також його дії щодо скорочення американської військової присутності в Європі, зменшили стримувальний ефект щодо Росії. Високопосадовці європейських країн висловлюють побоювання, що Кремль може скористатися «вікном можливостей» протягом наступного року — особливо якщо наслідки війни між Іраном та Ізраїлем спричинять новий нафтовий шок та політичну нестабільність у Європі. Це, в свою чергу, може посилити позиції ультраправих сил, які виступають за відновлення закупівель російських енергоносіїв і припинення підтримки України.
«Ми усвідомлюємо, що мета Росії — поставити під загрозу всю європейську систему безпеки, тому є всі підстави бути надзвичайно уважними, продовжувати підтримку України та, звичайно, нарощувати зусилля з переозброєння Європи», — зазначив міністр у справах Європи Франції Бенжамен Аддад.
У наступному році у Франції відбудуться президентські вибори, і один із фаворитів виборчої гонки вважається більш лояльним до Росії.
Європейські розвідки надали попередження щодо дій Путіна
За інформацією представників розвідки та військових структур низки європейських держав, наразі немає ознак того, що Росія перекидає сили чи техніку для потенційного нападу на країни Балтії або інші території поза межами України. Водночас вони підкреслюють: у найближчі місяці Путін може зіткнутися зі складним вибором через вичерпання ресурсів.
Західні розвідки оцінюють щомісячні втрати російської армії приблизно в 35 тис. військових — це більше, ніж Кремль здатний мобілізувати або набрати. За таких темпів, продовжувати війну без нової масштабної мобілізації буде дедалі складніше. Повторна мобілізація могла б мати серйозні наслідки як для внутрішньої ситуації в Росії, так і для міжнародної арени.
«Якщо ви оголошуєте мобілізацію для цієї війни, ви тим самим сигналізуєте, що насправді не перемагаєте в ній. Тож настає момент, коли їм потрібно ескалувати ситуацію, щоб обґрунтувати мобілізацію. І це дуже небезпечний момент. Безумовно, ніхто не може зазирнути в думки Путіна, але це може бути розрахунок, який змусить його рухатися далі та змінити лінійний характер цієї війни», — зазначила головна представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас.
«Росія не може дозволити собі продовжувати війну за поточною траєкторією, тому що вона опиниться в пастці виснаження ресурсів. Це означає, що Путін буде змушений ескалувати. Він може зробити це вертикально — підвищуючи інтенсивність насильства, включно з ядерним шантажем, але без фактичного застосування ядерної зброї. Або він може зробити це горизонтально — розширивши географію конфлікту, прагнучи заморозити війну на більш вигідних умовах», — сказав керівник Центру оборонних реформ у Києві та колишній посадовець у сфері оборони й розвідки Олександр Данилюк.
Попри труднощі Росії на полі бою, немає жодних свідчень того, що Кремль відмовився від своїх стратегічних прагнень — встановлення контролю над усією Україною та зміни балансу сил у Європі.
«Росія може змінювати тактику, але вона не змінила своєї стратегії та своїх цілей і не зупиниться сама по собі. Її імперіалістичні та реваншистські прагнення залишаються незмінними», — зазначила заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца.
«Кінцева мета Росії — зруйнувати Європейський Союз»
У офіційному російському дискурсі, який після повернення Трампа став дещо менш агресивним щодо США, саме Євросоюз — головний донор підтримки України — все частіше зображується як ключовий противник, якого необхідно послабити або знищити.
«Росія чітко бачить у Європейському Союзі загрозу своїй системі управління, яка базується на пригніченні та страху. Зрештою, їхня мета — знищити Європейський Союз. І ми не повинні мати жодних ілюзій щодо цього, тому що вони не хочуть бачити біля своїх кордонів великий, сильний і об’єднаний демократичний блок», — сказав єврокомісар з питань демократії, юстиції та верховенства права Майкл Макґрат.
Під час нещодавніх військових симуляцій українські дронні підрозділи продемонстрували спроможність швидко нейтралізувати значно чисельніші сили НАТО. Водночас експерти підкреслюють: російська армія також має значний досвід використання безпілотників і відповідне обладнання, тому в разі конфлікту з європейськими країнами могла б діяти ефективніше, ніж у війні проти України — особливо без оперативної підтримки США.
Напад Росії на НАТО — що потрібно Путіну для цього
Для переходу до нового рівня ескалації Кремлю насамперед доведеться збільшити чисельність армії.
«Мобілізація технічно цілком здійсненна; їхню систему мобілізації було налагоджено. Але це також створить серйозні внутрішні проблеми й тиск, які можуть призвести до різних цікавих сценаріїв. Для Путіна це було б ризиковане рішення. Проблеми всередині Росії починають накопичуватися: невдачі на полі бою, фінансова ситуація та українські удари вглиб території Росії, які впливають не лише на економіку, а й на людей», — сказав директор Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін.
На думку Йонсона, напад на НАТО став би для Кремля стратегічною помилкою.
«Ми дуже рішуче налаштовані захищати кожен сантиметр території Альянсу», — зазначив міністр оборони Швеції.
Німецький політик Норберт Реттґен вважає, що для Путіна може видатися привабливою ідея вийти з безвиході у війні проти України шляхом розширення конфлікту на країни НАТО в Балтійському регіоні. Водночас він застерігає, що це був би надзвичайно небезпечний крок.
«Це був би настільки величезний і додатковий ризик для Путіна — після того, як він не досяг достатнього успіху проти України, просто додати собі ще одного дуже сильного супротивника у військовому конфлікті», — сказав Реттґен.
Втім, додав німецький депутат, російський диктатор неодноразово демонстрував готовність до ризикованих рішень.
«Попри мої сумніви, ми також повинні враховувати, що Путін може діяти нераціонально та шляхом ескалації», — зауважив політик.
Нагадаємо, німецький генерал-лейтенант у відставці Юрген-Йоахім фон Зандрарт заявив, що Росія здатна паралельно з війною в Україні розв’язати новий обмежений конфлікт, якщо побачить у цьому вигоду. За його словами, Кремль уже готує потенційне поле бою нижче порогу відкритої війни в Балтійському регіоні, посилює військовий потенціал, нарощує виробництво зброї та створює нові формування у західних військових округах від Фінляндії до Польщі.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати