Українські засоби зенітної оборони результативно перехопили балістичні та крилаті ракети, зокрема «Циркони» і Х-32, зірвавши задуми Кремля щодо потужного обстрілу.
ППО України відбила один із наймасованіших ударів Росії – Саакян / © ТСН
Росія знову завдала один із найінтенсивніших ракетних ударів по Україні, використавши різні види ракет і дронів. Напад був спрямований на енергетичну інфраструктуру, яка є надзвичайно важливою для міст, і відбувся у період сильних холодів. Однак Кремль не отримав бажаного результату.
Політолог Олег Саакян розказав про це у коментарі «24 Каналу».
Згідно з його словами, українська протиповітряна оборона набула нових можливостей, що відчутно збільшили її дієвість.
«Слід віддати належне українським комплексам ППО. Вони впоралися не просто добре, а навіть краще, ніж очікувала Росія», — зауважив фахівець.
Він додав, що вражає не тільки кількість знищених ракет, а й типи цілей, по яких ППО спрацювала ефективніше, ніж раніше.
Масований удар і політичний контекст
Зі слів Саакяна, атака трапилася відразу після заяв Дональда Трампа про домовленість із Путіним утримуватися від обстрілів українських міст протягом тижня. «Це скоріше політичний жест, ніж справжня домовленість. Москва завжди буде діяти, виходячи з власної користі», — пояснив експерт.
Також політолог наголосив, що Росія намагалася скористатися приїздом прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте до Києва для демонстрації могутності.
«Вони хотіли показати, що Україна беззахисна, і застосували максимально наявні засоби, в тому числі всі типи ракет», — зазначив Саакян.
Переломний момент для ППО
Значущим фактором стала результативність української ППО по ракетах, які раніше вважали важкими для збиття. Згідно з даними Повітряних сил, під час нічного удару Росія застосувала більше ніж 70 ракет, вагому частину з яких становила балістика. Українські сили збили 38 із них, зокрема чотири «Циркони» та ракети Х-32 і Х-22, які раніше були складними цілями.
«Це може стати поворотним моментом, оскільки Кремлю буде все важче досягати психологічного та енергетичного ефекту від потужних атак», — пояснив експерт.
За словами Саакяна, незважаючи на масштабну атаку, Росія не змогла створити очікуваний тиск на Україну.
Нові можливості української ППО та міжнародний політичний контекст, зокрема візит генсека НАТО Марка Рютте, зробили удар менш результативним.
«Для Кремля це суттєвий сигнал: навіть у “сприятливий” момент їхні задуми можуть не здійснитися», — підсумував політолог.
Додамо, що 3 лютого генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час свого візиту до Києва звернувся до українців з трибуни Верховної Ради. Він закликав народ України до витримки та запевнив у безпрецедентній підтримці після настання миру.
Водночас внаслідок потужної атаки РФ, зокрема на Київ, відомо про шістьох потерпілих. Так, 3 лютого Росія знову атакувала Київ. Зафіксовано пошкодження житлових будівель та навчального закладу, медиків направили до Дніпровського та Деснянського районів.