Фінансова «подушка» Росії, сформована в період іранського конфлікту, швидко виснажується через атаки України на НПЗ.
Українська атака на НПЗ у Москві у червні / © Exilenova+
Війна з Іраном тимчасово поповнила російську скарбницю нафтовими доходами, однак українські удари по російських нафтопереробних заводах швидко змінили становище. Кремль знову зіткнувся з бюджетним дефіцитом та неконтрольованою інфляцією.
Про це зазначено у публікації Welt.
Вартість нафти знову стрімко зростає. Після поновлення бойових дій між Іраном та США в ніч на середу, та враховуючи четверту хвилю атак з боку Сполучених Штатів, у понеділок вранці ціна бареля (150 л) нафти Brent підскочила на 4,46% — до 79,4 долара. Росія пильно спостерігає за розвитком подій, таємно сподіваючись на чергове значне економічне зростання.
Економічне піднесення Росії завдяки війні США з Іраном
Підстав для оптимізму було чимало: конфлікт з Іраном, на піку якого з початку березня до середини червня ціна Brent часом перевищувала 126 доларів, вже приніс Росії суттєві фінансові вигоди. Тепер стає все більш очевидним, наскільки вагомими вони були.
Брюссельський центр економічного аналізу Bruegel, проаналізувавши дані російського Мінфіну, підрахував, що додаткові бюджетні надходження РФ від продажу нафти та газу, отримані внаслідок війни з Іраном та блокування Ормузької протоки, сягнули 1,18 трлн рублів, що приблизно дорівнює 13,5 млрд євро.
Аналітики Bruegel порівняли доходи Росії за березень-червень з показниками перших двох місяців року, тобто періоду до розгортання конфлікту. За їхніми розрахунками, отримані надприбутки становили близько 0,5% російського ВВП.
«Ця оцінка є обґрунтованою. Особисто мені додати до цього нічого», — прокоментував старший науковий співробітник Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні Сергій Вакуленко.
Економічне піднесення РФ не здатне компенсувати всі слабкі місця
Отже, надзвичайний економічний підйом Росії виявився короткочасним. Крім того, його масштаби слід оцінювати зважено: отримані додаткові доходи не змогли компенсувати слабкі показники експорту нафти в місяці, що передували конфлікту.
За підрахунками Bruegel, сукупні доходи російського бюджету від реалізації нафти та газу в першій половині 2026 року становили 3,67 трлн рублів. Для порівняння, за аналогічний період 2025 року, коли середня ціна на нафту була вищою, цей показник сягав 4,73 трлн рублів.
«З цього погляду, додаткові доходи Росії від продажу нафти й газу в період з березня по червень 2026 року можна розглядати як тимчасове відхилення від довгострокової тенденції до їх зниження. Завдяки вищим цінам на нафту Росія отримала певний простір для маневру у фіскальній політиці, однак його недостатньо, щоб повністю подолати бюджетні труднощі, спричинені війною в Україні», — зазначає Bruegel.
Бюджетні проблеми РФ виявилися серйознішими, ніж прогнозувалося
Насправді фінансове становище російського бюджету погіршилося сильніше, ніж прогнозувалося ще кілька місяців тому. За підсумками перших п’яти місяців поточного року дефіцит уже досяг 6 трлн рублів, або 77 млрд доларів, що відповідає 2,6% ВВП.
«Цього року дефіцит бюджету значно перевищить цільовий показник у 1,6% ВВП», — прогнозує Віденський інститут міжнародних економічних досліджень (WIIW) у своєму новому звіті. Серед причин інститут, зокрема, вказує на подальше зростання витрат на оборону.
Ситуація з бюджетними надходженнями також знову ускладнилася. Хоча нафтогазовий сектор нині генерує лише трохи більше однієї п’ятої всіх доходів бюджету, українські атаки на російську нафтову інфраструктуру, особливо на нафтопереробні заводи, продовжують негативно впливати як на державні фінанси, так і на економіку в цілому. Нещодавно під ударами опинилися навіть транспортні судна в Чорному морі, частина яких використовувалася для постачання Криму.
У відповідь Москва вдалася не лише до блокування морських шляхів до Чорного моря. На тлі загальнонаціонального дефіциту пального російська влада також тимчасово обмежила експорт більшості дизельного пального, бензину та авіаційного пального.
Водночас, через зростаючу потребу в імпорті пального з-за кордону, всередині Росії знову дозволили використовувати пальне нижчої якості.
Збитки Росії від ударів українських дронів
Офіційна інформація про масштаби пошкоджень російських НПЗ майже відсутня. Однак «Новая газета Европа», спираючись на власні оцінки, припускає, що станом на середину червня близько 40% потужностей з переробки нафти могли бути недіючими.
«Щодо дизельного пального, то його недовиробництво становить приблизно 40%, а щодо бензину, за моїми оцінками, — вже 60%», — заявив експерт російської енергетичної галузі та партнер консалтингової компанії RusEnergy Михайло Крутіхін.
Російське медіа у вигнанні Meduza підрахувало, що від початку року до червня 2026 року обсяг торгівлі бензином скоротився на 47%, тоді як його ціна зросла на 46%.
Проблеми російської економіки через атаки на нафтову галузь
Росія втрачає не лише податкові надходження від переробки нафти. Зростання інфляції, зумовлене, зокрема, подорожчанням пального, також обмежує можливості Центрального банку щодо подальшого зниження високої ключової ставки, яка наразі становить 14,25%.
Це, своєю чергою, стримує і без того низький рівень інвестицій та сприяє збереженню надзвичайно сильного рубля. Внаслідок цього бюджетні надходження від експорту нафти, номіновані в рублях, також залишаються обмеженими.
За словами Крутіхіна, така ситуація зберігається попри те, що дефіцит внутрішніх потужностей із переробки змусив російські нафтові компанії експортувати якомога більше сирої нафти.
Нагадаємо, за даними Оксфордського інституту енергетичних досліджень, через атаки України на нафтову інфраструктуру Росії країна-агресор втратила близько 20% нафтопереробних потужностей, що спричинило внутрішній дефіцит пального та скорочення експортних доходів. Хоча ці удари значно шкодять економіці РФ, Foreign Policy зазначає, що наразі невідомо, чи змусить це Кремль переглянути свої військові розрахунки.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати