25 травня 1926 року в Парижі був убитий голова Директорії Української Народної Республіки Симон Петлюра. Французький суд виправдав убивцю, який стверджував, що діяв “з метою помсти за погроми”. Ця версія була прийнята, незважаючи на суперечливі докази, надані адвокатами. Які факти свідчать про можливу причетність радянських спецслужб до цього злочину? У ході судового процесу адвокати представили неповні публікації української преси щодо єврейських погромів, як зазначає історик Владлен Мараєв. Водночас, суд проігнорував той факт, що Петлюра забороняв подібні злочини. Також були залишені без уваги контакти вбивці з агентами Об’єднаного державного політичного управління (ОДПУ, наступник ВЧК) Радянської Росії. “Фокус” зібрав матеріали українських істориків про вбивство Симона Петлюри, яке сталося 100 років тому. Вбивство Петлюри — що сталося 25 травня 1926 року в Парижі Вбивство Петлюри — деталі Симон Петлюра — політичний діяч, який після проголошення Української Народної Республіки долучився до розбудови незалежної держави. Він заснував збройні сили, займався розбудовою війська та флоту УНР. Згодом став другим головою Директорії і очолював уряд УНР у 1920–1926 роках. Після виїзду з України в жовтні 1924 року політик разом із родиною оселився в Парижі, де жив у бідності, продаючи особисті речі для отримання коштів. Водночас Петлюра продовжував політичну діяльність, керував урядом УНР в екзилі та заснував журнал “Тризуб”. Похований на кладовищі Монпарнас у 14-му окрузі Парижа. Відео дня
Вбивство Петлюри — місце поховання отамана УНР Фото: Локальна історія Вбивство Петлюри сталося 25 травня 1926 року в Парижі. Подія відбулася на перетині вулиць Расін і бульвару Сен-Мішель, коли Петлюра прямував до ресторану і зупинився перед вітриною з книгами. Убивця наблизився до жертви посеред гамірної вулиці та здійснив шість пострілів. За планом їх мало бути вісім, але сьома куля застрягла в стволі. Нападника затримали на місці. Пораненого доставили до лікарні, де він пізніше помер.
Вбивство Петлюри — місце нападу у Парижі 26 травня 1926 року Фото: YouTube Історія без міфів У Франції відбувся розгляд справи про вбивство Петлюри, якому передував півторарічний збір доказів. 18 жовтня 1927 року суд виправдав нападника. Українська еміграція вважала стрільця агентом спецслужб більшовицької Росії, тоді як французи сприйняли його як “єврейського фанатика” і “месника за погроми”. Суд над убивцею Петлюри та розслідування Українські історики зібрали деталі про суд над стрільцем і звернули увагу на упередженість свідчень та схильність до версії вбивці. Хто та як убив Петлюру Нападником виявився Самуїл Шльома Шварцбард — громадянин Франції, єврей, родом з України часів Російської імперії. Історики відзначають “білі плями” в його біографії: невідомо точно, де він народився — у Смоленську, Ізмаїлі чи Балті (місто в Одеській області). Шварцбард був марксистом, анархістом, відбував тюремне ув’язнення, а до революції 1917 року емігрував за кордон та брав участь у Першій світовій війні. Після революції він повернувся в Україну і приєднався до військових загонів: невідомо точно, чи то була Червона армія, анархісти, чи загони ВЧК. Згодом він опинився в Парижі і став годинникарем.
Вбивство Петлюри — нападник Самуїл Шльома Шварцбард Фото: YouTube Історія без міфів Постріли в Петлюру, як стверджував Шварцбард, були актом відплати за єврейські погроми, до яких той нібито був причетний. З’ясувалося, що нападник шукав українця на вулицях Парижа і випадково зустрів його в Латинському кварталі. Потім він почав стежити, вичікуючи слушного моменту, коли поруч не буде дружини та дочки. 26 травня це сталося, і Шварцбард здійснив смертельні постріли. Після арешту вбивця написав листа дружині, просячи написати на могилі батька, що “помстився за святу кров брата твого Ізраеля і муки народу ізраїльського”. Судовий розгляд Під час розгляду справи адвокат Анрі Торрес викликав 80 свідків і надав низку доказів, які мали продемонструвати “поважні” підстави для замаху. Наприклад, свідок, англієць Реджинальд Сміт, чув від стрільця, що він “убив убивцю”, який несе відповідальність за погроми. Чоловік виступив у суді й заявив, що Шварцбард не винен, оскільки “кожен на його місці вчинив би так само”. Крім того, до України прибули представники адвокатів із завданням знайти в пресі докази щодо погромів. Їм надали газети зі статтями, в яких йшлося про злочини чотирьох армій — російської білогвардійської армії Денікіна, Червоної армії більшовицької Росії, анархістів Нестора Махна та армії Директорії. Керівник бібліотеки наказав вилучити згадки про інших учасників, залишивши лише армію УНР, і саме це було представлено присяжним.
Вбивство Петлюри — Самуїл Шльома Шварцбард під час суду Фото: YouTube Історія без міфів Водночас відомі особистості підтримували вбивцю, вважаючи Петлюру відповідальним за погроми. На підтримку Шварцбарда виступив, наприклад, фізик Альберт Ейнштейн, письменники Ромен Роллан та Анрі Барбюс, а також єврейська преса. Водночас, на боці загиблого лідера УНР були єврейські діячі Володимир Жаботинський, Арнольд Марголін, Соломон Гольдельман, розповідає Мараєв. Петлюра та військове командування Директорії не підтримували погроми і видавали накази про неприпустимість таких дій, наголошує історик. У підсумку, адвокат Анрі Торрес, комуніст і прихильник СРСР, виголосив яскраву промову, в якій детально описав жорстокі погроми, чим схилив громадську думку на свій бік, йдеться в матеріалах українських розслідувачів. Після розгляду справи французький суд присяжних виправдав убивцю Симона Петлюри з формулюванням, що це був “акт помсти”, а не політичне вбивство. Незважаючи на офіційну версію, українські діячі та подальші дослідження вказували на можливий радянський слід. Чому до смерті Петлюри могла бути причетна ЧК Українські політичні діячі в еміграції вважали, що вбивця Петлюри був агентом ОДПУ (колишньої ВЧК), про що свідчать матеріали історика. На причетність росіян вказувало питання “кому це вигідно”, а вигідно це було саме Москві, яка прагнула представити українців як антисемітів та дискредитувати їх. Тому виконавцем був обраний єврей. Ще один мотив — побоювання, що Петлюра міг укласти союз з Пілсудським, що могло б становити загрозу для більшовицької влади, як зазначають історичні дослідження.
Вбивство Петлюри — агенти СРСР про ймовірну причетність Москви до злочину у Парижі Фото: Служба зовнішньої розвідки України Мараєв навів факти, які опосередковано вказують на можливу причетність спецслужб СРСР. Наприклад, фігурувало ім’я більшовицького агента Михайла Володіна, який зустрічався зі Шварцбардом і міг обговорювати з ним Петлюру. Крім того, на засіданні сенатської комісії Конгресу США офіцер радянських спецслужб Петро Дірябін прямо заявив, що стрілець був агентом більшовиків. Про це ж писав колишній полковник зовнішньої розвідки КДБ Михайло Любімов. Також було відзначено, що через 25 днів невідомий застрелив генерал-хорунжого армії УНР Володимира Оскілка: польські слідчі підозрювали, що стрілець був агентом ОДПУ. На порталі Служби зовнішньої розвідки України наголошено, що в архівах КДБ не було знайдено однозначних документів, але українська діаспора за кордоном була переконана, що вбивство Петлюри було організовано агентами більшовиків.
Вбивство Петлюри — фокус розібрався, що таке рух “вільних каменярів”-масонів, та розповів, як до цього руху могли бути причетні українські політичні діячі початку 20 століття. Серед іншого, згадується ім’я Симона Петлюри, яке фігурує у відповідних закритих списках. Нагадуємо, 14 квітня медіа підсумували 100 днів перебування на посаді глави офісу президента Кирила Буданова, який, серед іншого, висловився про створення “пантеону героїв”, прах яких слід повернути в Україну.