The language of the source text is Ukrainian.
На Національному військовому меморіальному кладовищі відбулося перепоховання діяча політики та полковника УНР Андрія Мельника та його дружини, активістки Софії Мельник-Федак, проте зовнішній вигляд поховань викликав здивування у частини українців. Громадяни відзначили значну різницю у розмірах і сприйняли це як вияв неповаги до жінки. Яке рішення було прийняте Кабінетом міністрів щодо такого особливого питання?
Уряд затвердив зміни до процедури поховання на національному меморіальному кладовищі, як зазначено в постанові №672, опублікованій на урядовому порталі. Документ детально регламентує процес, порядок проведення та всі аспекти процедури, а також окремо згадує родичів, які можуть бути поховані поруч із видатними діячами. Зазначається, що для них передбачено спільну могильну споруду.
Реакція Кабміну послідувала через два дні після появи в мережі перших публікацій, де громадськість звернула увагу на відмінності у вигляді пам’ятників. Завдяки прийнятій постанові ця проблема буде усунена.
Андрій Мельник — рішення кабміу щодо поховання Фото: Скриншот Андрій Мельник — деталі скандалу з діячем УПА
Тим часом видання “Українська правда. Життя” висвітлило обговорення в мережі. Виявилося, що у користувачів виникли запитання щодо пам’ятника дружині Андрія Мельника, який був значно меншим (у чотири рази) та з ледь помітним написом. Більше того, Софію тривалий час ідентифікували лише як дружину, хоча вона була відомою українською громадською діячкою. Паралельно тривала дискусія: чи доречно встановлювати пам’ятник Софії Мельник у формі козацького хреста, чи це привілей лише військових, чи достатньо для родичів звичайного поховання поруч, та інші питання. У статті наведено позицію соціологині Галини Герасим, яку особливо вразили фотографії з меморіального кладовища. Журналістка Дарія Гірна згадала про Арлінгтонське кладовище під Вашингтоном, де подібні питання вирішуються інакше.
Відео дня
Андрій Мельник — допис про проблеми з похованням на меморіальному клащовищі Фото: Скриншот
Андрій Мельник — допис про дружину Софію Мельник-Федак Фото: Скриншот
У коментарях українці порівнювали надгробну плиту з похованням домашнього улюбленця. Інші висловлювали думку, що Мельнику не потрібен пам’ятник, а ховати на меморіальному кладовищі слід лише самотніх героїв. Також лунала думка, що козацький хрест є гідним вшануванням лише для чоловіків та військових, а не для жінок.
Андрій Мельник — коментар про репутацію діяча УПА
Андрій Мельник — коментар про собачу могильну плиту
Андрій Мельник — коментар про козацький хрест
Хто такі Андрій Мельник та Софія Мельник-Федак
Андрій Мельник (1890-1964) — це громадський та політичний діяч, полковник армії УНР і другий голова ОУН. Відповідно до законодавства, його було визнано борцем за незалежність України у 20-му столітті. У ранні роки УНР брав участь у формуванні першого українського війська, де отримав звання отамана. Під час Другої світової війни перебував у концентраційному таборі Заксенгаузен до 1945 року. Надалі займався суспільною діяльністю.
Софія Мельник-Федак (1901-1990) – економістка та громадська діячка, яка сприяла розвитку кооперативного руху на Галичині та підтримувала молодіжну організацію “Пласт”. Під час Другої світової війни була під арештом. Після війни займалася громадською роботою в українській діаспорі.
Варто зазначити, що у травні 2026 року в Україні розпочалося створення пантеону Героїв, а прах політичного діяча часів УНР Андрія Мельника було повернено на Батьківщину. Мельник був похований на кладовищі Боневуа в Люксембурзі. Його перепоховання в Україні відбулося 25 травня, після церемонії прощання у Патріаршому соборі в Києві. Водночас МЗС Ізраїлю висловило протест, звинувативши Україну у нібито причетності Мельника до дій німецьких нацистів. Міністерство закордонних справ України та інші державні інституції офіційно не коментували цей інцидент.
Нагадаємо, керівник Офісу Президента Кирило Буданов висловив думку щодо необхідності створення пантеону Героїв в Україні. Видання “Фокус” писало про одного з таких політичних діячів початку 20 століття – Симона Петлюру, та обставини його загибелі 100 років тому.