За переказами, археолог Борис Мозолевський доставив видатну скіфську пектораль, замаскувавши її під одягом. У Москві виявили бажання заволодіти цим унікальним скарбом, виявленим на Дніпропетровщині, проте артефат вдалося залишити в Україні.
Скіфську пектораль було виявлено о 14:30 21 червня 1971 року під час археологічних розкопок кургану Товста Могила, розташованого в Дніпропетровській області. За свідченнями, керівник експедиції Борис Мозолевський перед початком розкопок залишив записку такого змісту: “Зобов’язуюсь знайти щось велике і блискуче”. Незважаючи на те, що більшість курганів, які він досліджував, були пограбовані ще в давні часи, йому посміхнулася удача. Фокус зібрав усю відому інформацію.
Золота скіфська пектораль була виявлена 55 років тому
Скіфська пектораль, виготовлена із золота 958 проби, датується IV століттям до нашої ери. Її вага становить 1150 грамів, а діаметр — 30,6 сантиметра. Вона прикрашена приблизно 100 майстерно виконаними мініатюрними фігурками. Пектораль була створена грецькими майстрами на замовлення скіфської аристократії як дипломатичний подарунок, вироблений у ювелірних майстернях Афін або Пантікапея.
Відео дня
Вона зберігається у Скарбниці Національного музею історії України, розташованого в Києві, і є частиною Історичного фонду дорогоцінних металів та коштовного каміння України. Її вважають незмірною за цінністю, однак, теоретично, в різні періоди її оцінювали від 2 до 200 мільйонів доларів.
Золота скіфська пектораль – як її було виявлено
Борис Мозолевський, який зробив знахідку пекторалі, є видатним українським істориком, археологом та поетом. Ім’я Бориса Мозолевського пов’язане з археологічними дослідженнями багатьох стародавніх пам’яток. Курган Товста Могила він почав досліджувати у зв’язку з планами будівництва нових кар’єрів та промислових підприємств у Дніпропетровській області, коли давні кургани опинилися під загрозою знищення.
Борис Мозолевський навіть приміряв пектораль Фото: Соцмережі
За час своєї діяльності Борис Мозолевський обстежив приблизно 150 курганів різних історичних епох, серед яких 100 скіфських. Багато з них були розграбовані ще за давніх часів, проте навіть тоді вдавалося знайти щось цікаве.
Восени 1970 року розпочалася підготовча робота для розкопок Товстої Могили – одного з найвеличніших скіфських курганів Дніпропетровщини. У давнину він був пограбований, досліджувався археологами, і, на їхню думку, був достатньо добре вивчений. Проте Мозолевський у своїй праці “Скіфський степ” згадував, що вмовив бурильників зробити ще одну свердловину: “І раптом на глибині 7 метрів у ній пішов глиняний викид!.. Якби я того дня завагався хоч на мить, і Товста Могила досі б приховувала свої скарби”.
Розкопки виявили поховання молодої скіфської цариці та всі її золоті прикраси, включно з золотою гривнею, що має 7 фігурок левів, які женуться за конем. У невеличкому саркофазі поруч із царицею було розміщено її дитину, яка померла згодом. Це відкриття стало одним із перших наукових тріумфів Мозолевського. Подальші розкопки просувалися по “грабіжницькому” ходу, який вів до поховальної камери самого царя. Цікаво, що археолог скрізь помічав сліди пограбування: розбиті посудини та залишки поховальних предметів. І таким чином він дістався до головної поховальної камери правителя, куди стародавні злодії не мали доступу, і саме там Мозолевський виявив пектораль: “Я побачив, як засяяло золото, і якимсь невідомим передчуттям усвідомив, що це саме воно: річ була велика і явно знаходилася на своєму первісному місці, не зачеплена грабіжниками. На мить я завмер”.
Згідно з легендою, одягнувши її на шию та прикривши робочою курткою, Мозолевський доставив знахідку до Києва. Насправді, пектораль перевозили до Києва під охороною озброєних співробітників міліції, потягом сполученням Запоріжжя — Київ, у першому купе четвертого вагона.
Пектораль перевозили співробітники міліції у купе Фото: Вікіпедія
Мозолевського прийняли 1-й секретар ЦК КПУ Петро Шелест, директор Інституту археології Федір Шевченко, президент АН УРСР Борис Патон. Незважаючи на тиск з боку Москви, скарб залишився в Києві, і саме завдяки цій знахідці був заснований Музей історичних коштовностей, який у той час називали просто: “Золота комора”.
Пектораль – навіщо вона була створена
У стародавньому світі пектораль була досить поширеним елементом, який виконував різні ролі: від захисних (від латинського “пектус” – груди, тому її носили воїни) до ритуальних (слугувала символом влади). З огляду на матеріальну та художню цінність Скіфської пекторалі, вона, ймовірно, виконувала останню функцію.
Золота пектораль та археолог, що її знайшов Фото: соцмережі
“Безсумнівно, Скіфська пектораль має сакральний характер, і, можливо, відігравала певну роль у проведенні ритуалів — щодо цього існують різні інтерпретації, — пояснює Любов Клочко, провідний науковий співробітник відділу історії ювелірного мистецтва в Україні Музею історичних коштовностей України. — Важко однозначно визначити, кому належала пектораль. Однак відомо, що у скіфів, як і в усіх давніх народів, цар виконував також і жрецькі функції. Про це писав і Борис Мозолевський, а підтвердження цьому містяться також у працях Геродота”.
Деталі золотої скіфської пекторалі Фото: Вікіпедія
Існують три основні теорії щодо інтерпретації структури пекторалі:
- Золота пектораль відображає структуру нашого Всесвіту, такою, якою її сприймали стародавні скіфи.
- Пектораль слугувала картою скіфських володінь, зрозумілою лише тому, для кого вона була призначена.
- Пектораль є стародавнім скіфським календарем. Відомо, що скіфи сповідували язичництво, тому кожен день, місяць, рік тощо мали своїх божеств, представлених у вигляді домашніх тварин, розташованих на пекторалі по колу.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про знаменитий Гессенський скарб, виявлений у Німеччині.
А поблизу легендарного “Узбережжя скарбів” в американській Флориді було знайдено понад 1000 срібних і золотих монет. Це сприяє відновленню історії флоту 1715 року, який затонув через негоду.