© згенеровано на запит ZN.UA в ChatGPT Масштабна програма передбачає мобілізацію коштів до 2030 року.
Зважаючи на прагнення Берліна прискорити нарощування чисельності Бундесверу без відновлення обов’язкової військової служби, Німеччина розпочинає кардинальний перегляд своєї оборонної стратегії. Країна ініціює безпрецедентну реформу бюджетної політики, що уможливить значне збільшення фінансування оборонної сфери в рамках загальноєвропейської ініціативи ReArm Europe, яка охоплює майже 800 мільярдів євро. Цей проєкт, представлений президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, передбачає залучення ресурсів від країн-учасниць ЄС. Таку інформацію оприлюднили Financial Times.
Програма ReArm Europe була анонсована 4 березня 2025 року президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Її мета — акумулювати близько 800 мільярдів євро для зміцнення обороноздатності країн Європейського Союзу до 2030 року. Ключову роль у цій стратегії відіграє Німеччина, яка змінює конституційне правило щодо обмеження державного боргу, тим самим відкриваючи шлях до додаткових оборонних витрат обсягом до 400 мільярдів євро.
Важливо зазначити, що сума у 800 мільярдів євро не означає, що саме Німеччина здійснить такі запозичення. Йдеться про комплексний європейський механізм, що об’єднує національні бюджети, спільні закупівельні програми та фінансування на рівні ЄС. З цього загального обсягу приблизно 150 мільярдів євро планується залучити безпосередньо від імені ЄС для допомоги країнам-членам у придбанні систем протиповітряної оборони, ракетного озброєння та безпілотних літальних апаратів.
Найсуттєвіші зміни стосуються безпосередньо Німеччини. Берлін переглядає так зване правило Schuldenbremse — конституційне обмеження державного боргу, яке з 2009 року є одним із фундаментальних принципів фінансової політики країни. Запропоновані модифікації передбачають, що оборонні витрати, які перевищують 1% валового внутрішнього продукту, більше не враховуватимуться при розрахунку граничного показника боргу.
Причиною для такого перегляду стала повномасштабна агресія Росії проти України, яка остаточно зруйнувала уявлення про неможливість великих наземних конфліктів у Європі після завершення холодної війни. Додатковим стимулом стали дедалі менш однозначні сигнали з боку адміністрації Дональда Трампа щодо майбутньої готовності США гарантувати безпеку своїх євроатлантичних партнерів. Як наслідок, європейські лідери дійшли висновку про необхідність самостійного посилення континентальної оборони.
Фінансові ринки вже відреагували на оголошені зміни. Дохідність Bund, німецьких державних облігацій, помітно зросла після презентації плану. Це має особливе значення, адже саме прибутковість Bund слугує базовим індикатором для оцінки вартості запозичень практично всіх європейських держав.
Протягом багатьох років оборонні видатки європейських держав піддавалися критиці. Більшість країн-членів НАТО систематично не досягали цільового показника Альянсу, який передбачає витрати на оборону на рівні 2% ВВП. Німеччина також тривалий час не відповідала цьому орієнтиру, витрачаючи на оборонні потреби близько 1,5% ВВП станом на 2023 рік.
Експерти прогнозують, що найбільшу вигоду від нової політики отримають європейські оборонні підприємства. Насамперед йдеться про виробників ракет, безпілотників, систем протиповітряної оборони та іншого військового оснащення, які можуть отримати значні державні замовлення. Витрати вже заплановані під конкретні напрямки модернізації, тому це не гіпотетичні плани, а чітко визначені фінансові пріоритети.
Водночас суттєве нарощування державних запозичень Німеччини та Європейського Союзу може спричинити подальше зростання дохідності облігацій, випущених у євро. Такий сценарій здатний вплинути на курс європейської валюти, оцінку вартості акцій європейських компаній, а також на міжнародні фінансові потоки.
Нагадаємо, що паралельно з переглядом оборонного бюджету уряд Німеччини 1 липня затвердив два законопроєкти, спрямовані на посилення Бундесверу: про обов’язкове навчання резервістів та прискорення будівництва військової інфраструктури. Згідно з новими нормами, резервісти, які пройшли щонайменше шестимісячну добровільну військову службу, будуть зобов’язані брати участь у навчаннях до 45 років, а колишні військовослужбовці кадрового складу або контрактники зі стажем від одного року — до 65 років. Другий законопроєкт надає військовим будівельним проєктам статус “першочергового суспільного інтересу”. Обидві законодавчі ініціативи уряд передасть на розгляд Бундестагу.