Сьогодні
Додати vogue.ua до улюблених джерел у Google 🛈 Включіть vogue.ua до своїх пріоритетних джерел Google, аби частіше бачити наші нові матеріали у результатах пошуку.
Тетяна Миронова, кураторка, засновниця галереї “Лавра” та мистецтвознавиця, відвідала один з найголовніших арт-ярмарків світу – Art Basel у Швейцарії. Спеціально для Vogue.ua Тетяна ділиться враженнями про найцікавіші проєкти та розмірковує про майбутнє виставок сучасного мистецтва.
Art Basel-2026
Розмови про трансформацію Art Basel – головного мистецького ярмарку планети – стають дедалі частішими. Експерти прогнозують, що епоха масштабних ярмарків добігає кінця, і захопливий огляд мистецьких творів під “величезними білими наметами” втрачає свою привабливість, як і вишуканість самого мистецтва на таких заходах.
Натомість колекціонерам пропонуються альтернативні формати: камерні, вишукані ярмарки-бутики, що представляють добірні галереї та зосереджують найкращих митців у розкішних локаціях, які дозволяють поєднати мистецтво з відпочинком. Такі місця, як Аспен, Санкт-Моріц або Майорка, де, до речі, відроджується Art Cologne – один із найстаріших світових ярмарків – тепер з обмеженою кількістю 88 експонентів. Його директор Даніель Хуг вважає, що відвідувачам з часом може набриднути відвідувати однакові ярмарки в різних країнах з незмінним колом основних галерей, а зростання менших, більш бутікових заходів, надає новий імпульс арт-ринку.
Art Basel 2026
Я переконана, що цей новий напрямок знайде своїх прихильників. Однак для багатьох колекціонерів та власників галерей Art Basel залишається унікальним майданчиком, де можна побачити та придбати численні роботи митців музейного рівня – Пікассо, Баскія, Хокні, а також простежити провідні світові тенденції у сучасному мистецтві, від медіаарту до інтерактивних проєктів, і відкрити для себе нові таланти.
Тетяна Миронова на Арт Базелі-2026
Присутність українських художників у численних програмах ярмарку не може не тішити. Згадую, що у 2022 році організатори Art Basel навіть не бажали обговорювати включення українських скульптур до публічних зон ярмарку, побоюючись, що це може відштовхнути російських колекціонерів. Часи змінюються, і цього року “голоси сирен” – аудіоінсталяція Микити Кадана – лунали і були представлені у престижному секторі Unlimited на Art Basel.
Дискусії про майбутні зміни Art Basel – головного мистецького ярмарку світу – стають дедалі гучнішими.
Монументальна звукова інсталяція “Тривога (Сирени та щогла)” являла собою простір із щоглою та вітрилами, в якому відтворювався сигнал повітряної тривоги, записаний голосом оперної співачки мецо-сопрано Олени Білкіної (композитори – Роман Григорів та Ілля Разумейко). Українську галерею Voloshyn представляла роботу Микити Кадана в Базелі.
“Тривога (Сирени та щогла)” Микити Кадана на Art Basel
Роботи українських митців загалом були представлені на всіх ключових ярмарках-сателітах – VOLTA (жіночий проєкт за участю Ніни Мурашкіної, Анастасії Подерв’янської, Поліни Кузнєцової, Тетяни Колесник) та Liste (проєкт одного з, на мою думку, найкращих молодих українських митців Юрія Болси), а також у нових цікавих локаціях Art Basel week.
Інсталяція Юрія Болси
У просторі Basel art center дві провідні мистецькі агенції Rukhart hub та Tuasho agency, що працюють у США, Швейцарії та Україні, протягом усього тижня організовували подію під назвою Survival Ritual. Вона поєднувала виставку, музичні сети, відкритий мікрофон, перформанси та гастрономічні пропозиції. Молоді українські митці та майстри кулінарного мистецтва були тут представлені у повній мірі.
Ще один соціально-мистецький проєкт, який здобуває величезну популярність під час Art Basel week, – це Basel Social Club. Цьогорічна презентація Basel Social Club стала однією з найочікуваніших подій Art Basel. Можна стверджувати, що це самостійний, оригінальний артфест, який є більш доступним для шанувальників мистецтва та цікавішим своїми активностями, ніж класичний гігант Art Basel. Його організували митці, галеристи та куратори, які прагнули створити “все те, чим не є арт-ярмарок: вільне та радикальне мистецтво, відкрите для публіки. Жодних VIP-списків, жодного особливого ставлення – лише пульсуючий натовп, що рухається крізь інсталяції та перформанси з напоями в руках”. Такий формат все більше захоплює як колекціонерів, так і глядачів. Тим паче, що концепція Basel Social Club реалізується у різноманітних за архітектурою та призначенням локаціях, далеких від традиційного мистецтва.
Basel Social Club
Цікаво спостерігати, як у наш час мистецтво здатне освоювати незвичні простори (сільську ферму, приміщення банку чи порожню багатоповерхову офісну будівлю) і перетворювати їх на надзвичайно захоплюючі мистецькі фестивалі з експозиціями від галерей (до речі, там також були роботи українських митців Романа Хімея та Яреми Малащука), музичними виступами, театральними перформансами, що поєднуються з різними елементами сучасного життя. Наприклад, з діючим стоматологічним кабінетом, де на стінах представлено проєкт альтернативної художньої фотографії.
Basel Social Club
Цьогорічна тема Basel Social Club – “Офіс”, яка присвячена мінливій природі праці в епоху віддаленої роботи, цифровізації та штучного інтелекту. Замість того, щоб розглядати офіс як місце продуктивності, Basel Social Club переосмислює його як простір для роздумів, обміну, гри та колективного досвіду. На різних поверхах офісної будівлі відвідувачі можуть зануритися у виставки, перформанси, оглянути інсталяції, спробувати оздоровчі та гастрономічні практики, що розмивають межі між мистецтвом, дозвіллям та буденним життям.
Один із найочікуваніших проєктів цього року належить Марині Абрамович та її інституту MAI. Він розташований у переобладнаному старому шкільному автобусі. THE BUS функціонує одночасно як мобільна скульптура та кімната для медитації. Відвідувачів запрошують вирушити у внутрішню подорож, яка має потенціал для тривалих змін та трансформації. Йдеться про уповільнення, усвідомленість та створення спільного емпіричного простору, що об’єднує людей. Кількість учасників такого “досвіду” обмежена десятьма особами, участь – за живою чергою.
Крім того, цього року до Basel Social Club долучився книжковий ярмарок, що займає окрему частину будівлі і об’єднує незалежних видавців, художників-ілюстраторів та експериментальні книжкові проєкти з усього світу. Це дозволяє забрати додому щось більш інтимне, ніж листівки з презентації на стенді класичного ярмарку. Більше того, серед відвідувачів цього року розігрувалася графіка Енді Воргола з відомою банкою супу “Кемпбелл”. Саме така доступність колекційного мистецтва, таке розмиття вигаданих меж між заможними колекціонерами та всіма іншими робить щорічні події Basel Social Club дедалі популярнішими. Я вважаю, що майбутнє арт-ярмарків саме за таким форматом. До речі, цей формат надзвичайно схожий на український Гогольфест, який цього року нарешті повертається до Києва.
Реклама.