“>
Позитивне ставлення до відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони демонструють 7,7% українців, ще 11,9% висловлюються радше позитивно, ніж негативно. Натомість 39,1% громадян висловилися негативно щодо його відставки, а 23,4% – радше негативно, ніж позитивно. Такі дані свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного компанією Socis з 28 липня по 2 серпня.
Натомість, щодо відставки Олександра Сирського з посади головнокомандувача Збройних сил України, позитивну оцінку надали 40,6% опитаних, а ще 22,9% висловилися радше позитивно, ніж негативно. Лише 7,7% респондентів заявили про негативне ставлення до його відставки, а 10,9% – радше негативне, ніж позитивне.
При цьому, лише 23,5% переконані, що звільнення Сирського зміцнить обороноздатність України. 11,2% вважають, що це її послабить, а 49,9% респондентів впевнені, що жодного впливу на обороноздатність не буде.
Водночас, 53,5% опитаних вважають, що протести проти відставки Федорова не вплинуть на обороноздатність країни. Лише 16,6% вважають, що вони її посилять, а 16,3% – що послаблять. 57,6% підтримують протести (31,3% повністю), 26,2% не підтримують (16,2% повністю), ще 11,6% висловили байдужість до них.
Найбільший відсоток (26,7%) респондентів вважають, що на відставку Федорова вплинув його конфлікт із Сирським, і майже стільки ж (24,4%) – тиск на президента України Володимира Зеленського з боку його корупційного оточення. 18% вважають причиною відставки зростання популярності та рейтингу Федорова, 9% – тиск на президента з боку старих військових кадрів і ще 4,5% – нібито помсту Андрія Єрмака за його звільнення з посади керівника Офісу президента.
Також найбільше (25,3%) респондентів вважають, що на відставку Сирського вплинув його конфлікт із Федоровим, і майже стільки ж (25%) – протести на площі Франка біля Офісу президента в Києві. 22,6% вважають, що це було особисте рішення Зеленського, а 13,6% – активна критика в соціальних мережах.
35,3% опитаних хотіли б бачити його надалі міністром оборони, 15,1% – міністром цифрових трансформацій, 10,5% – віцепрем’єром з нових воєнних технологій, 9,6% – очільником уряду, 4,4% – лідером громадянського руху, 3,2% – керівником “Укроборонпрому”, 1,2% – послом України в США.
Загалом під час дослідження було опитано 2000 респондентів за квотною стратифікованою вибіркою, наближеною до репрезентативної на рівні всієї країни за показниками віку (старші 18 років), статі, типу поселення (місто/село) та поділу країни на регіони. Метод дослідження: особисте інтерв’ю з використанням планшетів (CAРI), середня тривалість одного інтерв’ю склала 13 хвилин. Опитування не проводилось на тимчасово окупованих територіях та на територіях, де відбуваються активні бойові дії. Максимально, наскільки це можливо на даний час, врахована кількість та структура населення внутрішньо-переміщених осіб; громадян, які виїхали за кордон; тимчасово окупованих територій та місцевості, де неможливо провести соціологічне дослідження з огляду на проведення активних бойових дій. Статистична похибка вибірки (довірчий інтервал): +/- 2,6%.