Якими балістичними ракетами Іран може атакувати Україну безпосередньо зі своєї території та що потрібно для їх перехоплення DEFENSE EXPRESS 1252 Sejjil
Іран справді володіє цілим арсеналом балістичних ракет середньої дальності, які здатні досягати території України, з яких найбільш загрозливою є Khorramshahr
Очільник МЗС Ірану Ібрагім Азізі прямо пообіцяв Україні помсту за атаку на іранське судно у Каспійському морі, яке з високою ймовірністю було задіяне у транспортуванні озброєнь та їхніх компонентів.
Якщо відкинути сумнівну риторику про те, що цей удар, як заявили в Тегерані, був “здійснений за вказівкою Ізраїлю з метою втягнення Європи у війну” і “не залишиться без відповіді”, то залишається лише питання інструментів, якими Іран може атакувати Україну.
Чи можна російські супутники-аналоги Starlink позбивати роботизованою рукою з апарата від Northrop Grumman
В арсеналі Ірану присутні балістичні ракети середньої дальності, що дозволяють здійснювати атаки на українські міста з північних регіонів Ірану. Для таких ракет, як Ghadr, Emad та Sejjil, дальність польоту оцінюється приблизно в 2000 км, а найбільш далекобійною є Khorramshahr, яка продемонструвала здатність долати відстань близько 4000 км.
Балістичні ракети Ghadr та Emad, створені на базі Shahab-3, з’явилися у другій половині 2000-х та 2010-х років відповідно. Водночас сама Shahab-3 базується на північнокорейській Hwasong-7, яка, у свою чергу, походить від радянської Р-17 комплексу “Ельбрус”.

Ghadr
Обидві ці іранські ракети є рідиннопаливними, одноступеневими, з бойовою частиною, що відділяється, і мають бойовий блок масою близько 750 кг. Стартова вага оцінюється в 19 000 кг при довжині 16,6 метра.
Більш нова Emad оснащена бойовим блоком з аеродинамічними поверхнями, що задекларовано як можливість маневрування. Ця характеристика дещо скоротила радіус дії ракети. Зокрема, у 2021 році було проведено її випробування на відстань близько 1800 км.

Emad
Балістична ракета Sejjil, вперше випробувана у 2008 році, вже є твердопаливною, що суттєво скорочує час приведення її у бойову готовність, і є двоступеневою. Ця ракета більша і має стартову вагу 26 600 кг при довжині 17,6 метра. Бойова частина у версії для ураження цілей на відстані 2000 км становить 700 кг, але для польоту на 1000 км може оснащуватися бойовою частиною вагою 1500 кг.

Sejjil
Khorramshahr вперше була представлена у 2017 році та, як вважається, базується на північнокорейській BM-25 Musudan (Hwasong-10), яка, своєю чергою, базується на радянській балістичній ракеті для підводних човнів Р-27. Це рідиннопаливна одноступенева ракета, яка існує в кількох модифікаціях. У версії для ураження цілей на відстані 2000 км вона має бойову частину вагою до 1500 кг. А у версії для польоту на 4000 км, існування якої Іран довгий час не розголошував, вага бойової частини, ймовірно, суттєво зменшена.

Khorramshahr
При цьому для Khorramshahr Іран розробив і вже застосував проти Ізраїлю бойову частину з суббоєприпасами. Вона ближча до касетної і передбачає використання до 20 окремих бойових частин, які розлітаються в радіусі близько 8 км від основного бойового блоку. Така бойова частина була спеціально створена для ураження міст та нівелювання можливостей протиракетної оборони Ізраїлю.

Бойовий блок Khorramshahr
Стосовно можливостей протидії, то для ефективного протистояння таким ракетам, як Ghadr, Emad та Sejjil, потрібні комплекси протиракетної оборони типу THAAD, Arrow-2 та більш сучасні. Водночас Patriot має обмежені можливості для боротьби з балістичними ракетами середньої дальності. Реальна ефективність залежить від багатьох факторів, включаючи швидкість, траєкторію та маневреність моноблочної частини.
Щодо Khorramshahr, то можливість знищення бойової частини до її розділення залежить від висоти, на якій відбувається відділення суббоєприпасів. Через епізодичне використання цієї ракети, наразі ця інформація не є відомою. Водночас для її перехоплення, як і інших іранських балістичних ракет, Ізраїль використовував Arrow-2, Arrow-3, а США, для захисту свого союзника – THAAD та SM-3.
Водночас запаси ракет середньої дальності в Ірані були значно вичерпані під час його торішніх та цьогорічних атак на Ізраїль. А також після ударів Ізраїлю та США по самих пускових установках, складах, а також місцях виробництва ракет та їхніх компонентів під час операції Epic Fury.
Сербія переходить з МиГ-29 на Rafale, там шукають нові “літаючі парти”, L-39 Skyfox є серед варіантів
