© EPA/ by Al Drago / POOL Мета — запобігти витокам інформації у ЗМІ, але обговорювана ініціатива вже отримала низку критики.
Керівництво президента Сполучених Штатів Дональда Трампа прагне, аби всі теперішні та майбутні федеральні посадовці підписали зобов’язання про нерозголошення в рамках заходів проти витоків даних до преси, інформує AP.
Очікується, що відповідне повідомлення буде офіційно оприлюднено у Федеральному реєстрі в середу, 27 травня, з метою отримання відгуків щодо проєкту угоди про конфіденційність, яка використовуватиметься федеральними установами як для новоприйнятих, так і для діючих працівників.
“Ця форма створена для документування визнання та згоди федеральних працівників дотримуватися чинних законодавчих зобов’язань щодо збереження непублічної, конфіденційної або службової інформації, отриманої під час виконання їхніх посадових функцій, водночас прямо зберігаючи право на розкриття інформації, дозволене законом”, — зазначено в документі.
У заяві міститься прохання надати коментарі щодо кількох аспектів, зокрема, чи повинна угода про нерозголошення охоплювати виключно несекретну інформацію, та які кроки, якщо такі будуть, відомствам слід розглянути стосовно нових або чинних співробітників, котрі відмовляться від підписання угоди.
Управління кадрової служби США звернуло увагу на “декілька недавніх випадків”, коли внутрішні комунікації відомств, пов’язані з розробкою норм та політик, були оприлюднені без дозволу. Також розглядалися конкретні випадки, коли федеральні співробітники ФБР та Міністерства внутрішньої безпеки Сполучених Штатів без дозволу розкрили інформацію про заплановані операції з примусового виконання імміграційних законів.
Як зазначається в заяві Управління кадрової служби, в одному випадку видання The New York Times та The Washington Post здобули несанкціоновану інформацію про рейд США у Венесуелі, що відбувся в січні поточного року, і відклали публікацію відомої їм інформації, аби не ставити під загрозу американських військовослужбовців.
Виконавчий директор з питань медіа-зв’язків та комунікацій The Times Чарльз Штадтландер висловив думку, що газета мала розлогі репортажі про операції, спрямовані проти Венесуели, та підготовку до наземних військових дій.
“Однак, на відміну від деяких тверджень, The Times не мала перевірених деталей щодо майбутньої операції із захоплення Ніколаса Мадуро чи підготовленої статті, і газета не приховувала публікацію на вимогу адміністрації Трампа”, — додав він.
“Яку прогалину, якої ще не існує, має заповнити угода про нерозголошення?”, — зазначив адвокат з юридичної фірми Employment Law Group Майкл Л. Вогельсанг, висловивши низку питань щодо цього проєкту.
Він зауважив, що вже існують законодавчі акти, які регулюють питання розкриття конфіденційних даних. Також Конгрес Сполучених Штатів ухвалив закон, який забороняє роботодавцям укладати або вимагати виконання угод про нерозголошення інформації.
“Отже, Конгрес вже визначив, що угоди про нерозголошення неприйнятні. То яким чином Управління кадрової служби США може затвердити положення, що суперечить закону?”, — додав юрист.
Президент Американської федерації державних службовців Еверетт Келлі заявив, що запропоноване Управлінням кадрової служби США положення є складовою кампанії, спрямованої на те, щоб змусити федеральних службовців до мовчання.
“Ця запропонована угода про нерозголошення є ще однією спробою керівництва очистити державну службу від неупереджених кар’єрних чиновників та замінити їх лоялістами, які не висловлюватимуться проти марнотратства, шахрайства та зловживань”, — додав Келлі.
Виявлення витоків інформації, які керівництво президента Сполучених Штатів вважає шкідливими, є пріоритетом для багатьох відомств відколи Трамп повернувся до Білого дому. У січні ФБР вилучило електронні пристрої репортера Washington Post, що викликало занепокоєння у медіа-організацій та прихильників свободи слова. Ще один помітний випадок стався минулого року, коли десятки репортерів залишили Пентагон, відмовившись дотримуватися нових жорстких правил, запроваджених міністром оборони США Пітом Гегсетом.