Шойгу принизив залишки російського десанту: дайджест пропаганди за 3 серпня 2023 року

Шойгу принизив залишки російського десанту: дайджест пропаганди за 3 серпня 2023 року 04.08.2023 17:19 Укрінформ Міноборони РФ медійно «зачистило» власного командувача повітряно-десантних військ. 

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 3 серпня 2023 року.

  • Сумне свято путінської «крилатої піхоти»
  • «Сонцепьок» від московського «православ’я»
  • «Передвиборчий контент» на ТОТ за сотні млн рублів
  • Що «не так» з темпами контрнаступу
  • Сумне свято путінської «крилатої піхоти»

    Справжнє поздоровлення (хоч і з запізненням) російським десантникам приготував телеканал МО РФ «Звезда». Він видалив зі свого сайту і Telegram-каналу відеовітання від командувача ПДВ генерал-полковника Михайла Теплінського з днем десантника. 

    НАСПРАВДІ, причиною видалення новини стала гордість. Адже саме з нею Теплінський повідомив, що «з початку СВО понад 5 тисяч десантників повернулися на фронт після лікування, а 3,5 тисячі взагалі відмовилися залишити передову після поранення».

    Через засвічення цих втрат командувач ПДВ ЗС РФ (якого Z-спільнота вважає «новою надією СВО») і втратив свою частку слави на «Звєздє» Шойгу. Приховування втрат виявилося більш доцільним, ніж якась там повага. Більшого приниження від Шойгу путінська десантура зазнавала хіба що від ЗСУ.

    Протягом 2-3 серпня пропаганда за інерцією вихваляла «гостомельських богатирів» (нагадаємо, так вона називає загін, який майже повністю загинув на аеродромі під Києвом на початку повномасштабного вторгнення) та інших «крилатих піхотинців».

    Але нема де правди діти: після Гостомеля міфологізована ще за радянських часів «еліта» війська перетворилася на звичайне піхотне гарматне м’ясо, яким затикали величезні криваві діри скрізь, включно з Бахмутом, після залишення позицій пригожинськими зеками. 

    Це зрештою призводило до відставок командирів підрозділів ПДВ, скиглення «воєнкорів», обурення різноманітних «гіркіних», «відправки у відпустку» того ж Теплінського і т.д.

    А щодо самих путінських десантників, то OSINT-аналітик Кирило Михайлов у розмові з «Агентством» припустив, що кількість загиблих (враховуючи поранених, яких засвітив Теплінський) має становити кілька тисяч. До цього «Медіазона» та Бі-Бі-Сі повідомляли, що до 30 липня їх загинуло щонайменше 1832. 

    Ось таке невеселе свято «ведеве» вийшло у 2023 році. Раніше хоч у фонтанах дозволяли купатися. Цього разу заборонили й це.  

    «Сонцепьок» від московського «православ’я»  

    «Відповіддю на виступи нацистів в Україні може бути лише «Сонцепьок» (важка вогнеметна система – ред.). Усе це треба випалювати. Ой, це не по-християнськи. По-християнськи цілком! Вони ж позиціюють себе як язичники. І отримайте як язичники! Для вас не новозавітна етика, а старозавітна – Іллі Пророка, який особисто взяв і перерізав горлянки трьомстам слугам Валаама. І з українцями так само треба. Знищувати без жодного сумніву».

    Цей вогняний спіч виголосив ще у квітні директор російської православної радіостанції «Радонеж» Євген Нікіфоров в етері телеканалу «Спас», але широкого розголосу він набув 3 серпня.

    НАСПРАВДІ, ні до чого нового Нікіфоров, звісно, не закликав. Українські церкви випалюються росіянами ще з 2014 року. Стосовно нещодавнього руйнування храму в Одесі, у Москві навіть надали «грамотне» пояснення.

    За час повномасштабної війни в Україні, за даними Майстерні академічного релігієзнавства станом на початок липня, було знищено та пошкоджено 275 саме православних храмів. Більшість з яких – Московського патріархату.

    Останній на даний час обстріл стався саме 3 серпня. Влучило у Свято-Катерининський собор у Херсоні. Причому двічі. Другого удару було цинічно завдано, коли співробітники ДСНС гасили полум’я на даху храму. Тоді четверо рятувальників зазнали поранень.

    Нагадаємо, Свято-Катерининський собор — один із найстаріших православних храмів Херсона, усипальниця самого князя Григорія Потьомкіна, фаворита імператриці Катерини II. Напередодні відступу з Херсона (у жовтні минулого року) окупанти забрали його тлін.  На цьому, власне, їхній інтерес до православної святині у «столиці російського регіону» вичерпався. Далі – у повній відповідності до наративів путініанства. Виключно «Сонцепьок».

    «Передвиборчий контент» на ТОТ за сотні млн рублів

    А тим часом на іншій, поки що окупованій, частині Херсонщині триває посилене створення «потьомкінських сіл». У той час, коли у Херсоні бомбили Свято-Катерининський собор, на ТОТ області –  відкрився «перший у нових регіонах Росії штаб громадського спостереження під час виборів».

    НАСПРАВДІ, у роботу цієї самої виборчої пропаганди вже влили чималі кошти. Цього тижня стало відомо, що на неї було виділено ще й додаткове фінансування «для нарощування обсягу передвиборчого контенту». Те ж саме відбувається і на ТОТ Запорізької області.

    Наприклад, медіахолдинг «ЗаМедіа» отримав ще 237 млн рублів, державне унітарне підприємство «Реклама Плюс» – 179 млн рублів, а «Центру підтримки громадських ініціатив Запорізької області» Москвою додатково виділено 246 млн рублів. Усе – «для зовнішньої реклами, друкованих видань, телерадіомовлення, інтернет-проєктів».

    Отже, після того, як нещодавно було офіційно вирішено, що за «Єдину Росію» в «електоральний бій» ідуть одні водії (і навіть власники паспортів України), передвиборчий розпил на окупованих територіях став набирати все більших обертів. Втрачати у цьому цирку вже немає чого. 

    І це зрозуміло: як на «місцях», так і в  Москві (розпорядники коштів) усвідомлюють просту річ: у цих «селах» скоро не залишиться решток не лише Потьомкіна, а й всього «русского мира». Тому треба брати, поки Путін дає і тікати.

    Що «не так» з темпами контрнаступу

    А тікати доведеться. Нехай і не так швидко, як здавалося на початку «контрнаступу». Його темпи наразі викликають жваве обговорення в українських та іноземних ЗМІ, не кажучи вже про пропагандистські. Останні, звісно, пишуть, що він «провалився».

    НАСПРАВДІ, секретар РНБО України Олексій Данілов пояснив, що «нам ніхто дедлайни, окрім нас самих, ставити не може. Ніякого графіка не існує. Коли починаються такі розмови, маємо на увазі, що це говорять люди, які не розуміють, що таке війна…».

    Окремо він наголосив на мінній проблемі: «Кількість мін на території, яку треба подолати нашим військовим, просто шалена. У середньому три, чотири, п’ять мін знаходиться на одному квадратному метрі».

    На окупованих територіях дійсно фантастично велика кількість ворожих укріплень, а розмінування — надзвичайно складний, небезпечний та тривалий процес. Щоб зачистити 1 км потрібно 8 годин роботи саперів.

    А щодо обговорення у ЗМІ темпів українського контрнаступу, то експерти провели одну історичну паралель. Заголовки The New York Times під час операції союзників у Нормандії (почалася 6 червня 1944 р.) також не викликали оптимізму:

    –   6 липня 1944 року: «Темп союзників падає. Просування невелике».

    –   9 липня 1944 року: «Затримки в Нормандії. Надмірна обережність союзників і погана погода стали факторами у відхиленні від графіка».

    –   13 липня 1944 року: «Союзники повільно прогризають…».

    –    29 липня 1944 року: «Місцевість уповільнює танки, – пояснює офіцер США».

    Отже, літо 1944 року також було довгим, а ЗМІ такими ж нетерплячими. Чим усе зрештою завершилося – відомо: союзники визволили Париж і згодом продовжили переможний наступ до нацистської Німеччини.  

    Тож зберігаємо спокій і віримо в ЗСУ та союзників. 

    Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки

    Источник: www.ukrinform.ua

    No votes yet.
    Please wait...
    Поділіться своєю знахідкою

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *