В Укрінформі згадували письменника-фантаста Литовченка і його творчість

В Укрінформі згадували письменника-фантаста Литовченка і його творчість Фото 11.01.2024 23:57 Укрінформ В Укрінформі відбулася пресконференція на тему «Письменник-фантаст Тимур Литовченко і «Вікно Овертона»: звільнення поневолених народів Московії (Російської Федерації)».

Як зазначив кандидат технічних наук, віцепрезидент міжнародної академії геоінформатики, співзасновник громадської ініціативи командно-штабна гра «Кіберджура» Іван Галенко, мета заходу – «вшанувати людину, яка одна з перших розгледіла російську маніпулятивну технологію – «вікно Овертона», що була використана проти України, розглянути частину аспектів, які ми встигнемо підняти, та ініціювати всеукраїнський конкурс ідей та інновацій «Вікно Овертона» на ігровій платформі «Кіберджура»».

Донька Тимура Литовченка – Людмила – перед початком обговорення розповіла , що батько був патріотом, завжди любив рідний Київ, Поділ, де виріс.

«Дуже багато він зробив для нас… Остання його праця – епопея «101 рік України», він написав її у співавторстві з моєю матір’ю Оленою Литовченко, і там він виклав майже свою історію. В тому числі там був описаний і наш Поділ, місце, же він народився, де виріс. Також він завжди мріяв, щоб ми розквітли, як країна. Понад усе він мріяв, щоб ми звільнилися від московського гніту. Він був золотим письменником України, мав багато журналістських нагород», – згадує Людмила Литовченко.

Своєю чергою Іван Галенко розповів, що познайомився з Тимуром Литовченком на передачі «Радіо Свобода».

«Зустріч нам організувала Богдана Костюк, на жаль її теж вже немає… І після тої передачі ми з ним, скажімо так, в інтелектуальному двобої.. У мене були одні радикальні погляди, він мав інше бачення картини світу, але ми з того моменту потоваришували. В інформаційній роботі, як інформаційний інженер , він був унікальний. Він був головним редактором «Роботодавця», працював з елітою, працював з промисловою елітою, економічною, мав дуже потужний талант як фотограф, умів бачити. І в нього була потужна технічна освіта. В якийсь момент він мені подзвонив і каже: «Я знайшов ту технологію, по якій Росія напала в інформаційному плані на Україну. І вона використала цю технологію». І почав мені доказувати і розказувати, як все це відбувалося», – пригадав Галенко.

Також він зазначив, що запропонував Литовченку зробити напрацювання з цього приводу для кіберплатформи «Кіберджура», «для того, щоб діти могли в це погратися». ІЛитовченко це зробив.

«До Дня Збройних сил, 6 грудня 2020 року, вийшли вже в прямий ефір і на «Кіберджурі» побачили відео перших записів і лекцій», – сказав науковець.

Як розповів старший дослідник, доктор технічних наук, заступник директора Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України Олексій Лебідь, «поняття «Вікно Овертона» в широкому вжитку існує не так давно, років 20. Суть його, якщо максимально узагальнити, полягає в тому, що суспільна свідомість не є чимось постійним: що є нормальним, що є ненормальним, що є прийнятним, що є неприйнятним – це суб'єктивні поняття і вони рухомі, з часом змінюються».

«Той, хто це розуміє, може свідомо на це впливати і рухати «вікно Овертона» у потрібному йому напрямку. І ми сьогодні вже бачили багато негативних прикладів, які застосовують російські політтехнологи. Той, хто це усвідомлює і хто бачить ті негативні наслідки, які можуть виникнути через 5, 10, 20 років, також свідомо може цьому опиратися і зводити нанівець зусилля, негативні, які нам супротивник вчиняє. Але загалом саме поняття «вікно Овертона» не несе негативного змісту», – пояснив науковець.

Він зауважив, що Литовченко, як людина непересічна, ставив собі питання, і його історичні романи «якраз і присвячені ймовірним, альтернативним варіантам розвитку історії»

«Більше того, той проєкт в «Кіберджурі», по «вікну Овертона», який зараз обговорюється, це теж моделювання можливих варіантів. І коли ми будемо вміти моделювати можливі варіанти розвитку подій, ми зможемо й аналізувати історичні факти, які дуже перекручені радянською, а до того – російською історіографією, дісталися нам в спадок, і ми це сприймаємо як всім відомі факти, а насправді це не так. Останні 10, 15, 20 років пробивають альтернативні тлумачення історичних подій, які робилися справді українськими істориками, зарубіжними істориками. Вони ще досі не набули загального сприйняття. Ще «вікно Овертона» не дійшло до об’єктивного тлумачення…  А аналіз за допомогою сучасного програмного забезпечення допоможе виявити всі нестиковки», – резюмував Лебідь.

Як повідомлялося, у 2021 році в Києві від ускладнень коронавірусу померло подружжя українських письменників – Тимур і Олена Литовченки.

Тимур Литовченко – письменник-фантаст, член Національної спілки письменників України та Національної спілки журналістів України, заступник голови Творчого об'єднання пригодників і фантастів при Київській міській організації НСПУ, керівник клубу любителів фантастики «Чумацький шлях». Автор численних фантастичних творів, а також історичних романів і детективів.

Олена Литовченко – авторка багатьох оповідань, а у співавторстві з чоловіком – історичних романів.

Письменники були однолітками, мали по 58 років. Олена померла 28-го, а Тимур – 29 жовтня.

«Кіберджура» – командно-штабна гра, яка базується на програмному засобі зі створення і застосування великих баз даних (BigData) в мережевому режимі. Її навчальне середовище дозволяє українським школярам опанувати технології, за допомогою яких відбувається управління військами та бойовими діями, здобути та відпрацювати навички й уміння збору, опрацювання, узагальнення та концептуального представлення інформації, вдосконалити критичне мислення. Заснована на основі хмарних технологій організації кіберпростору ArcGIS OnLine.

Література Пам'ять Письменник Фантастика

Источник: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...
Поділіться своєю знахідкою

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *