Врятувати «рядового вишиванку» 18.05.2023 08:00 Укрінформ Як військовий, ризикуючи життям, вивіз із розбитого росіянами села на Харківщині вишиті сорочки, рушники та скатерки
Українці звикли, що наші ЗСУ рятують із зони бойових дій не лише людей, а й тварин. Але коли військові попри постійні ворожі артобстріли витягають із розбитого сільського шкільного музею вишиванки, це вражає. Хоча, каже культурна кураторка, засновниця Дня вишиванки Леся Воронюк, це ще раз доводить: українці – нація з високою культурою, до того ж нація, яка готова за свою культуру воювати та рятувати її від ворога. 18 травня, у День вишиванки, в Чернівцях ці врятовані нашими воїнами речі демонструватимуть на окремій виставці, аби їх могла побачити вся країна, а згодом – і Європа та світ.
ВІЙСЬКОВІ НЕ МАЮТЬ ЗАВДАННЯ РЯТУВАТИ ЩЕ Й КУЛЬТУРНУ СПАДЩИНУ, АЛЕ ВОНИ ЦЕ РОБЛЯТЬ
– Загалом, це – надзвичайна історія, бо перед нашими військовими ніхто не ставить завдання рятувати культурну спадщину в зоні бойових дій. А вишиті сорочки та рушники – це і є наша культурна спадщина. Почалася ця історія так: якось мені написав військовий, який разом із підрозділом звільняв Харківщину від росіян. Вони зайшли в село, там була школа, в яку влучив снаряд. При школі військові знайшли розбитий етнографічний сільський музей – із речами та вишивками. Там було багато слобожанських сорочок, а ще – рушники, сорочки, скатерки…
Як розповіли Лесі Воронюк військові, цивільних до тієї школи не пускали – це була зона бойових дій, і якби туди приїхали якісь, до прикладу, музейники або профільні науковці, їхньому життю загрожувала б небезпека, вони не змогли би працювати.
– Тому цьому військовому спала на думку ідея скомунікувати зі мною і самому повивозити звідти речі в мішках і переслати їх у безпечне місце, – каже вона.
Пані Леся зазначає, що вони не були знайомі з тим воїном, хіба що він якось брав участь у параді до Дня вишиванки та знав Лесю Воронюк як засновницю цього свята.
Источник: www.ukrinform.ua
