Історичне рішення ЄС: остаточний розрив України з пострадянською геополітичною пасткою 15.12.2023 19:29 Укрінформ 14 грудня ми зробили ще один надважливий крок «геть від Москви!», а Євросоюз відкрив шлях до свого оновлення
Довгоочікувана хороша новина з Брюсселя: незважаючи на опір угорського прем'єра Віктора Орбана, якого ввічливо попросили залишити залу під час голосування, Європейська рада ухвалила рішення розпочати переговори з Україною про вступ до Євросоюзу. Наша держава зробила черговий крок на шляху до остаточного прощання з радянською спадщиною та возз'єднання з європейською родиною націй.
Це – визнання і вшанування всіх тих жертв, яких ми зазнали від Батуринського погрому і до Майданів ХХІ століття і нинішньої великої війни. Це перемога, яка додає сил. Це означає, що Україна оперативно виконала низку рекомендацій, які вона одержала, ставши країною-кандидатом у члени ЄС влітку 2023 року. Тому можна привітати нас усіх з цією надважливою подією.
Водночас, треба розуміти, що це лише половина шляху. Переговори про членство можуть тривати кілька років і бути непростими, судячи із останньої заяви політичного радника угорського прем’єра Балаша Орбана: “Для схвалення вступу України до ЄС доведеться прийняти мінімум 70 одностайних рішень, і без згоди Угорщини нічого не вийде”.
Зрештою, Будапешт уже встиг підкласти свиню, заблокувавши фінансовий “мегапакет”, яким, серед іншого, було виділено 50 млрд євро на підтримку нашої країни.
Але президент Європейської Ради Шарль Мішель швидко зреагував на це вето Орбана, пообіцявши знайти технічні можливості виділити кошти Україні. Тобто, запасні варіанти є — через двосторонні угоди чи позабюджетний фонд. На початку січня для цього буде проведено позачергове засідання Євроради. Отже, не все так безнадійно. Орбан, не виключено, лише створить проблеми сам собі…
До речі, схоже, що рішення ЄС щодо України також зробило більш оптимістичним розблокування допомоги з боку США на $61 млрд: Конгрес працюватиме наступного тижня, відклавши святкові канікули. Ще один позитив: ЄС нарешті узгодив 12-й пакет санкцій проти РФ. Він може стосуватися експорту зварювальних апаратів, хімікатів, оборонних технологій і ліцензування програмного забезпечення. Буде запроваджено ембарго на російські алмази. Ну, і ще один приємний факт— Світовий банк виділив Україні додаткові $1,34 млрд, які підуть на виплату пенсій, зарплат вчителів, підтримку ВПО та інші пріоритетні видатки держбюджету.
Втім, повернімося до головної теми: що рішення про початок переговорів про вступ до ЄС означає для нашої держави і для війни проти Росії? Врешті-решт, який прогноз розвитку процесу?
Це рішення є стратегічною перемогою і для України, і для Європейського Союзу
“Нарешті дуже гарна і дуже значуща новина. Для України це означає початок якісно нового, завершального етапу європейської інтеграції. Вступ до ЄС – це реалізація європейської мрії мільйонів українців. Це остаточно формалізований розрив з пострадянською геополітичною пасткою, з впливом Росії розвиток і саме існування України. Сам по собі процес європейської інтеграції для України є потужним інструментом і рушійною силою в реформуванні нашої країни, а також її демократичної консолідації”, – коментує Укрінформу голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Для Євросоюзу це також стратегічна перемога, яка відкриває шлях до нової хвилі розширення ЄС і оновлення Євросоюзу, надання його розвитку нового потужного імпульсу.
“На засіданні Європейської Ради 14 грудня 2023 року принципи європейської солідарності і спільної відповідальності перемогли над економічним і політичним егоїзмом популістського режиму однієї країни. Це демонстрація здатності Євросоюзу знаходити дієві компроміси, підтвердження стратегічної спроможності ЄС. Я після цього просто знімаю капелюха перед європейськими лідерами. Хай зараз дають майстер-клас пошуку і ефективної реалізації компромісних рішень для американських колег”, – наголошує політолог.
Рішення ЄС про початок переговорів є головним позитивним політичним результатом 2023 року для України.
Володимир Фесенко
“У політичному і психологічному плані воно має надихнути всіх нас. Ми не просто завершуємо рік на мажорній ноті, це політична перемога, яка в перспективі може сприяти і нашим військовим перемогам. Процес європейської інтеграції, масштабна підтримка наших партнерів будуть посилювати наші позиції в протистоянні російській навалі. Європейська інтеграція України означає і те, що має поступово станемо частиною Західного світу. А це руйнує стратегічні цілі Кремля у війні проти України”, – переконує пан Фесенко.
Звісно, все це не відбулося автоматично, само собою.
“Успіх у Брюсселі — це результат спільної і наполегливої роботи Президента Зеленського, Офісу Президента, Кабінету міністрів, особливо офісу віце-прем’єра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, МЗС, Верховної Ради України, правлячої команди і опозиції. Це результат нашої наступальної дипломатії. Є речі, які нас об’єднують. І якщо наші політичні еліти, державний апарат і громадянське суспільство разом працюють на спільний результат, ми його досягаємо”, – звертає увагу експерт.
Але це лише початок нового і складного етапу європейської інтеграції – переговорів про вступ до ЄС.
“Наступного року, скоріше за все, навесні, розпочнуться самі переговори про вступ України до ЄС. Зараз будуть визначатись дата і порядок денний цих переговорів, які триватимуть декілька років. Це буде далеко не формальна процедура. Як показали зернова і транспортна кризи, у відносинах з деякими нашими сусідами з ЄС нам доведеться шукати непрості компроміси, узгоджувати економічні інтереси з деякими країнами, які є нашими політичними партнерами і одночасно – економічними конкурентами. Проте, 14 грудня ми переконалися, що в Євросоюзі можуть знаходити дієві компроміси. Єдине, про що я хочу застерегти наших політиків і топ-посадовців – не давайте жодних прогнозів про дату нашого вступу до ЄС. Краще сконцентруйтесь на тому, що треба зробити. А зробити треба ще дуже багато”, – стверджує Володимир Фесенко.
Україна не буде вести десятки років перемовини з країнами ЄС. Усе пройде набагато швидше
Дипломат Вадим Трюхан наголошує на історичності рішення у Брюсселі: “Особливо тішить те, що це рішення стало реальністю в один день, одразу після так званої “прямої лінії Путіна”. Шкода, що воно не було зроблено напередодні, буквально за годину-два до — тоді б обличчя російського диктатора в екрані телевізора виглядало трошки інакше. Але тим не менше — це поразка Росії, перемога всієї Європи, не тільки Євросоюзу. А головне — це перемога демократії для України”.
Це рішення вистраждане. Якби не Велика війна, яка почалася 24 лютого 2022 р., то, вважає дипломат, навряд чи воно б стало реальним настільки швидко.
“Але наша армія, наш народ довели своє право бути з Європою, бути одним із лідерів Європи. Ми неодмінно станемо повноправним членом ЄС, дієвим актором на Європейському континенті. Фактично, ми вже ним стали”, – запевняє пан Трюхан.
За його словами, для України це рішення означає, що “період шпагату” між Сходом і Заходом остаточно завершився.
Вадим Трюхан
“Для війни це означає, що Європейський Союз буде ще уважніше ставиться до потреб України, підтримуючи її зброєю і фінансово. І той факт, що не вдалося ухвалити рішення про великий пакет допомоги на понад 50 мільярдів євро… Так, без ложки дьогтю в цій бочці меду таки не обійшлось, угорці все-таки домоглися свого. Але це тимчасово. Певен, що невдовзі і з цього питання отримаємо позитивне рішення, а Будапешт спіймає облизня , – вважає наш співрозмовник. – А якщо стратегічно, то тепер Путін чітко зрозуміє, що Україна для нього втрачена остаточно, що Україну ніхто не покине, що Україна вже не просто кандидат, а з нею ведуться переговори про вступ, вона, фактично, без п'яти хвилин член Євросоюзу. І ставлення держав-членів ЄС буде відповідне. Всі хотітимуть мати хороші відносини з Україною — членом Європейського Союзу, бачити її в певних коаліція по тих чи інших рішеннях”.
Вадим Трюхан прогнозує, що серед країн-членів ЄС спостерігатиметься навіть щось на кшталт змагання за те, хто більше допоможе Україні, хто більше заслуговуватиме в майбутньому на її прихильність.
“Це інструмент і це шанс на те, що війна закінчиться швидше, і закінчиться перемогою”, – додав експерт.
Що стосується подальшого розвитку процесу…
“Тут є невеличка “ложка дьогтю”. Орбан ротом свого політрадника уже натякнув, що слід зважати на загрози ще 70-ти вето з боку Угорщини. Це означає, що легко не буде. Тобто на кожному етапі Будапешт, принаймні, допоки там не зміниться влада, буде вставляти нам палки в колеса. Тим не менше, навесні слід очікувати затвердження мандату на переговори для делегації Європейського Союзу. Або, зрозумілішою мовою для українського читача, директив делегації на переговори з Європейського Союзом. І там теж треба отримати єдність, – акцентує дипломат. – Після цього буде переговорний процес по всіх 35 розділах (acquis communautaire) законодавства ЄС. Це стосується і закупівель, корпоративного права, монетарної політики, судочинства та правоохоронних органів, боротьби з корупцією тощо. Тобто буде проводитися скринінг і буде визначатися, яким чином законодавство України має бути адаптовано до законодавства ЄС”.
Процес не простий, але, стверджує експерт, повтору того, що відбулося з Туреччиною точно не буде.
“Одразу для скептиків: Україна не буде вести десятки років перемовини з Європейським Союзом. Усе пройде набагато швидше. Мій прогноз — від 2 до 5 років. Чому до п'яти? Тому що Україна все-таки доволі складна держава для ЄС. У нас потужний аграрний комплекс, а це подразник для ти же поляків, румунів, словаків. Також Україна доволі потужний гравець на ринку перевезень. І це також не всіх влаштовує, що, власне, ми й побачили по цих блокуваннях кордону. Тож переговори будуть непрості. І тут важливо, щоб українська переговорна команда була професійною.
Наприкінці процесу — підписання Акту про приєднання, ратифікація і набуття членства. Прогнозую, що це все й процес займе до п’яти років”, – прогнозує Вадим Трюхан.
У Брюсселі ухвалили справі важливе рішення, втім, зараз нам потрібні практичні речі
Керуючий партнер “Національної антикризової групи”, економічний та політичний експерт Тарас Загородній вважає дуже позитивним рішення про початок переговорів щодо вступу України до ЄС, але… наголошує: “Зараз нам потрібні практичні речі. Це і пролонгація договору про доступ українських товарів та послуг на європейський ринок (бажано на п'ять років, але якщо продовжуватимуть по року – теж добре). І одержання допомоги всіх видів. І гарантії безпеки”.
За його словами, переговори про вступ можуть тривати роками, навіть десятиліттями. По ряду причин.
Тарас Загородній
“Вступ кожної нової країни зі слабкою економікою (як ми) – це автоматичне скорочення допомоги із загальноєвропейського бюджету іншим країнам. Тому що гроші підуть на підтягування до стандартів ЄС нового члена. До того ж, Україна почне витісняти з низки сегментів ринку тих, хто їх займає зараз (йдеться насамперед про безпосередніх сусідів – Угорщину, Словаччину, Румунію, Польщу). Ми вже бачили щойно, до яких це призводить проблем. Плюс – поява України в ЄС змінить політичний баланс, посиливши позиції Східної Європи. Що є проблемою для Західної Європи”, – розповідає Тарас Загородній.
Але, наголошує експерт, зараз для нас основне — фінансово-воєнна підтримка.
Україна здобула чергову перемогу на дипломатичному фронті, а Росія отримала нового ляпаса
Політичний експерт Євген Савісько наголошує, що початок переговорів — це ще не вступ до ЄС. Проте ухвалення такого рішення Європейською Радою – тактична перемога, котра веде до перемоги стратегічної — повноправного вступу України до Європейського Союзу.
“Наша країна здобула чергову перемогу на дипломатичному фронті, а Росія отримала нового ляпаса. Незважаючи на всі демарші її сателіта Угорщини ми стаємо все ближчими до родини цивілізованих країн. Таким є завдання максимум на нинішньому етапі”, – каже він.
Однак слід розуміти, що відстань від початку переговорів про вступ і до самого вступу може розтягнутися на невизначений термін.
Євген Савісько
“Варто уникати передчасної ейфорії. Все залежатиме від низки чинників. Чи буде ЄС вимагати від України ухвалення нових рішень, котрі допоможуть швидшій євроінтеграції? Чи буде Верховна Рада та Кабмін виконувати їх швидко, якісно та в повному обсязі? Яка буде внутрішньополітична ситуація в країні? Яка буде ситуація на фронті? Відповіді на всі ці запитання впливатимуть на дату вступу України до ЄС”, – вважає експерт.
Не потрібно забувати й про агресивну протидію РФ ухваленню такого рішення, яка триватиме. Сил і засобів для “спецоперацій” у ворога вистачає.
“Нещодавній саміт Ради міністрів ОБСЄ в Скоп'є наочне тому підтвердження. Потрібно максимально сконцентрувати зусилля влади і всіх проукраїнських сил всередині країни та за кордоном на якомога швидшому досягненні мети. Важливий і актуальний момент про який інколи забувають: вступ України до Європейського Союзу має нести в собі не лише моральну, але й практичну користь для держави, її економіки та населення. Для перемоги на фронті. А для цього потрібно змінювати психологію та ментальність громадян України, і в першу чергу наших політиків, депутатів та урядовців”, – резюмував Євген Савісько.
Інші важливі заяви та рішення за підсумками саміту ЄС: тезово
- Продовження підтримки України:
– ЄС та країни-члени вкотре засудили війну Росії проти України та підтвердили непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, і невід’ємне право на самооборону від агресії РФ;
– Зобов'язалися й надалі надавати потужну політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову й дипломатичну підтримку Україні та її народу стільки, скільки буде потрібно. Крім того, задовольняти нагальні військові та оборонні потреби нашої держави, зокрема через Європейський фонд миру та Місію ЄС з надання військової допомоги, а також шляхом двосторонньої допомоги країн ЄС;
– Наголосили на нагальній необхідності прискорити постачання ракет і боєприпасів, зокрема в межах ініціативи щодо постачання одного мільйона артилерійських боєприпасів, а також надати Україні більше систем ППО;
– У зв’язку з постійними атаками росії на цивільну та критичну інфраструктуру України, ЄС та окремі країни-члени активізують надання нашій державі подальшої гуманітарної допомоги та допомоги у сфері цивільного захисту, а також допомоги для забезпечення стійкості її енергетичного сектору в зимовий період. А ще – ЄС продовжить підтримувати відбудову, відновлення та реконструкцію України у координації з міжнародними партнерами;
– ЄС та країни-члени інтенсивно працюватимуть над забезпеченням якнайширшої міжнародної підтримку для всеосяжного, справедливого й тривалого миру та ключових принципів і цілей української Формули миру, зокрема й через проведення майбутнього Глобального саміту миру. А також продовжуватимуть активно боротися з неправдивими російськими наративами і дезінформацією про війну.
- Санкції та відповідальність за скоєні злочини росії в Україні
– Європейська Рада закликала прискорити визначення способів – у координації з партнерами – як заморожені активи росії можна спрямувати на підтримку України, її відновлення й реконструкцію;
– Підтвердила підтримку діяльності Міжнародного кримінального суду та засудила тривалі спроби росії підірвати його міжнародний мандат і функціонування;
– Закликала до негайного безпечного повернення українських цивільних осіб, зокрема дітей, які були незаконно депортовані до росії та білорусі;
– Засудила продовження військової підтримки Іраном, Білоруссю та КНДР загарбницької війни росії та закликає всі країни не надавати матеріальну чи іншу підтримку росії у війні проти України.
- Розширення ЄС
– Єврорада ухвалила рішення надати статус країни-кандидата Грузії, а також розпочати переговори про вступ з Боснією і Герцеговиною. Крім того, ЄС висловив готовність завершити початковий етап переговорів про вступ з Північною Македонією;
– Лідери ЄС підкреслили, що і майбутні країни-члени, і ЄС повинні бути готові до майбутнього процесу вступу. Кандидатам на вступ необхідно посилити зусилля щодо проведення реформ, зокрема у сфері верховенства права, відповідно до характеру процесу вступу, заснованого на заслугах, і за підтримки ЄС. Паралельно Євросоюзу необхідно закласти внутрішню основу та провести реформи, визначити довгострокові амбіції та шляхи їх досягнення, а також вирішити ключові питання, пов’язані з пріоритетами та політикою, як і спроможністю діяти. Це зробить ЄС сильнішим і посилить європейський суверенітет.
Источник: www.ukrinform.ua
