Закордонні українці отримуватимуть свій статус по-новому — деталі законопроєкту

Фото: Shutterstock | У Кабміні планують змінити правила для отримання статусу закордонних українців (ілюстративне зображення)

За словами представника Кабміну у Верховній Раді Тараса Мельничука, Національна комісія зможе робити запити до спецслужб, щоб дізнатися більше інформації про осіб.

Related video

Кабінет міністрів схвалив законопроєкт “Про внесення змін до Закону України “Про закордонних українців”. Про те, для чого це було зроблено, у своєму Telegram-каналі розповів представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук.

За його словами, наразі планується внести зміни до умов і порядку надання статусу закордонного українця. Якщо законопроєкт буде ухвалено, тоді Національна комісія з питань закордонних українців зможе робити запити до СБУ, СЗР, а також центрального органу виконавчої влади України.

Важливо Щоб усе по-чесному: як Кабмін змінить правила експорту аграрної продукції

Необхідно це для отримання інформації про те, чи вчиняв громадянин у минулому дії, які суперечать національній безпеці та національним інтересам країни. Раніше такі звернення робити було не можна.

“Проєктом Закону також пропонується призупинити розгляд Національною комісією з питань закордонних українців заяв громадян РФ і РБ щодо надання статусу закордонного українця на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування”, — ідеться в повідомленні.

Також пропонується розширити перелік підстав для відмови в наданні статусу закордонного українця громадянам Білорусі та Росії.

Закордонні українці: про кого йдеться

Згідно з українським законодавством, закордонними українцями можна вважати осіб, які є громадянами іншої держави, але водночас мають українське етнічне походження або походять з України.

“Українське етнічне походження — це приналежність особи або її предків до української нації та визнання нею України батьківщиною свого етнічного походження”, — ідеться в повідомленні.

Нагадаємо, 12 жовтня повідомлялося, що в Кабміні розповіли, які галузі стануть провідними після війни. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що після війни найактивніше розвиватимуться військово-промисловий комплекс (ВПК), аграрна галузь та енергетика.