Вибори глави НАТО — глава МЗС Латвії Кріш'яніс Каріньш висунув свою кандидатуру — Bloomberg

Фото: Мілітарний | Глава МЗС Латвії претендує на посаду генсека НАТО

Глава МЗС Латвії Кріш’яніс Каріньш заявив, що візьме участь у перегонах за умови участі пані прем’єр-міністра Естонії Каї Каллас.

Related video

Міністр закордонних справ Латвії Кріш’яніс Каріньш заявив про інтерес до найвищої посади в НАТО. Пані прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас і прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте вже долучилися до перегонів за посаду генерального секретаря Північноатлантичного альянсу. Про це пише агентство Bloomberg.

Термін повноважень чинного генсека НАТО Єнса Столтенберга спливає в жовтні наступного року після чотирьох продовжень.

“За умови, що Латвія вирішить балотуватися на посаду генерального секретаря, Кріш’яніс Каріньш готовий приєднатися до конкурсу”, — ідеться в заяві, яку в неділю поширив представник Каріньша.

58-річний політик пішов із посади прем’єр-міністра в серпні, оскільки його партія прагнула сформувати новий уряд.

Згідно із заявою, він запропонує “зробити свій внесок в альянс завдяки своєму досвіду керівництва на посаді прем’єр-міністра, чіткому розумінню загрози з боку Росії, твердій позиції щодо України і підтвердженому досвіду побудови міжнародного консенсусу”.

Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, який йде, і нинішня пані прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас висловили інтерес до керівної посади в НАТО . Чинний генеральний секретар альянсу ясно дав зрозуміти, що не планує продовжувати термін своїх повноважень і має намір піти у відставку.

Союзники по НАТО хотіли розглянути кандидатів з різних регіонів і з іншими характеристиками, ніж недавні генеральні секретарі, які були чоловіками з країн Північної Європи або Нідерландів. Рішення про призначення нового генерального секретаря має бути ухвалене одноголосно всіма країнами-союзниками (наразі до Альянсу входить 31 країна), але думка США, які вносять найбільший військовий внесок у НАТО, завжди має найбільшу вагу.

Каріньш, який народився і виріс в США і має докторський ступінь Пенсільванського університету, може зіткнутися з такою самою перешкодою, як і Каллас, будучи затятим критиком Росії. Прибалтійські країни вважаються занадто агресивно налаштованими щодо Москви, щоб очолити альянс.

Каріньш був прем’єр-міністром з 2019 року до своєї нещодавньої відставки і був главою уряду Латвії найдовше від моменту відновлення незалежності країни в 1991 році.

Ще одним важливим чинником для рішення на користь одного кандидата є те, чи досягла країна-кандидат або наближається до мети витрачати щонайменше 2% ВВП на оборону.

“Геополітична ситуація і характер викликів, що оточують Північноатлантичний альянс, вимагають динамічного, рішучого і заснованого на консенсусі керівництва”, — йдеться в заяві Каріньша.

У тексті заяви зазначається, що під його керівництвом “Латвія послідовно досягала і перевищувала цільовий показник у 2% в оборонних витратах”.

Нагадаємо, у РФ заявили, що прийняття України до НАТО “неприйнятне”, а Євросоюз — корисний “ідіот” Вашингтона. За словами Марії Захарової, санкції — частина “гібридної війни”, яку веде Захід проти РФ. Нові обмеження поширюються на військових та IT-фахівців, пов’язаних із РФ.

Раніше Фокус писав, що НАТО замінить літаки-розвідники системи AWACS на модифіковані Boeing 737. За словами генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберга, літаки спостереження і управління мають вирішальне значення для колективної оборони блоку.