У Байдена погані новини для Путіна: дайджест пропаганди за 12 липня 2023 року 13.07.2023 11:24 Укрінформ Москві у Вільнюсі офіційно довели, що «ми від України нікуди не дінемося».
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав головні фейки та наративи пропаганди за 12 липня.
«Гарматне м’ясо» з генеральським присмаком
12 липня було офіційно підтверджено загибель в Україні чергового російського генерала. Йдеться про Олега Цокова. Раніше про його смерть писали лише «воєнкори». Тепер про це сказали в етері пропагандистської передачі «60 хвилин» на телеканалі «Росія».
НАСПРАВДІ, на цьому фото з офіційного сайту Кремля Цоков ще у погонах генерал-майора. Але свою «героїчну смерть» він зустрів генерал-лейтенантом.
Таким чином, Цоков – найвищий за званням серед російських окупантів, знищених в Україні. (Коли в червні 2022 року в Луганській області загинув Роман Кутузов, звання генерал-лейтенанта йому присвоїли вже посмертно).
Відзначимо, в Росії рідко коли офіційно визнають втрати генеральського рівня. У відкритих джерелах можна знайти дані про щонайменше 11 таких випадків. Щоправда, не всі з них підтверджені.
Тепер до цього списку офіційно додався Цоков
Ситуація з офіцерським складом у рашистів вкрай важка. Втрата керованості окупаційними військами й призводить до появи вже генеральського гарматного м’яса, яке Путін кидає на передову.
Шойгу хоч когось демілітаризував
12 липня спікер МО РФ Конашенков нарешті оприлюднив зведення про бодай якусь реальну, а не вигадану демілітаризацію. Але стосувалося воно не ЗСУ, а ПВК «Вагнер».
НАСПРАВДІ, саме такого повідомлення про Україну чекав Путін. Але поки одну з «цілей СВО» вдалося досягнути лише стосовно свого колишнього кухаря.
Згадана Конашенковим зброя, яка знаходилася у Пригожина, варта того, щоб її перерахувати. Отже, загалом передано понад 2 тисячі одиниць техніки та озброєння.
Серед них: сотні одиниць важкого озброєння: танки Т-90, Т-80, Т-72Б3, РСЗВ «Град», «Ураган», зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир», САУ 2С1 «Гвоздика» 122-мм, 2С3 «Акація» 152-мм, 2С5 «Гіацинт» 152-мм, 2С4 «Тюльпан» 240-мм гаубиці, протитанкове озброєння, мінометні комплекси, багатоцільові броньовані тягачі, бронетранспорт.
Конашенков також спеціально наголосив: «прийнято понад 2,5 тисячі тонн різних боєприпасів та близько 20 тисяч одиниць стрілецької зброї».
Таким чином, МО РФ, по-перше, демонстративно заперечило пригожинську істеричну окопну правду: «Герасимов, Шойгу, де снаряди?!».
По-друге (що набагато важливіше за московську «візантійщину»), ще раз підтвердило, що постачання та утримання ПВК «Вагнер» здійснювалося саме за рахунок державної структури в особі Міноборони РФ. Що і є черговим відеодоказом того, що Росія є спонсором міжнародного тероризму. І що важливо (для майбутніх судових процесів) – починаючи з 2014 року. Адже сам Пригожин казав, що брав участь у подіях на Донбасі відтоді. А тому зброю разом з іншими «шахтарями» він купляв не у «військторгу».
Що не так з артобстрілом від МО РФ
З цього приводу цікаво, як у Росії просувають тему саме з нестачею артилерійських систем в Україні, брак снарядів і взагалі, буцімто, неспроможність Сил оборони впоратися із західною зброєю. Саме тому, мовляв, Росія й виграє «війну артилерії в Україні».
Відео з подібними переможними звітами «клепають» щодня. Наприклад, 12 липня МО РФ розповіло, як «потужно і точно розрахунки 152-мм гаубиць «Гіацинт-Б» ЗВО знищують бронетехніку та укріплені позиції ЗСУ».
НАСПРАВДІ, на кожну знищену одиницю української артилерійської зброї припадає чотири російські, пише Forbes. Цю пропорцію підтверджують дані проєкту Oryx.
Наприклад, з 1 червня по 7 липня в боях у Запорізькій області та на півдні Донецької окупанти втратили 32 гаубиці та ракетні пускові установки, а ЗСУ за цей час лише вісім.
Відповідно до підрахунків Oryx, за той же період окупанти втратили 25 одиниць буксованої артилерії та 28 установок РСЗВ, а Україна – шість та дві відповідно.
Загалом, на початок повномасштабної війни Росія мала близько 5 тисяч гаубиць та ракетних пускових установок – утричі більше, ніж Україна. За час війни загарбники втратили 600 гармат, а ЗСУ — 200.
На думку Forbes, перевага ЗСУ в тому, що вони використовують системи західного виробництва, які є більш надійними, точними і далекобійними, ніж радянські зразки, якими воює російська армія. Саме тому з артилерійськими системами в неї зараз майже така ж проблема, як і з бронетанковими резервами.
Але все одно, як констатує видання, Україна на початок контрнаступу мала не менше 2500 гармат, а Росія близько 4500. Дисбаланс очевидний. Тож подальше постачання цієї та іншої зброї ЗСУ з боку країн-партнерів вкрай необхідне.
Росія дочекається «гарантій безпеки»
І воно буде. Принаймні це стало одним з головних підсумків саміту НАТО, який завершився у Вільнюсі 12 липня. Звісно, пропаганда, подає його як невдачу України: мовляв, не отримала календарних гарантій вступу до Альянсу.
Але Кремль явно не задоволений не стільки загальним станом справ, який був зафіксований у Вільнюсі, скільки подальшими тенденціями. Пєсков підсумував це сентенцією: «гарантії безпеки Україні від G7 є загрозою безпеці Росії».
НАСПРАВДІ, треба бути об’єктивним: від саміту НАТО переважна більшість українців отримала те, що й чекала: усі розмови про вступ після перемоги. А поки заради неї – подальші поставки зброї, боєприпасів, бронетехніки, скасування ПДЧ і гарантії підтримки та подальшої різноманітної допомоги. Все це було і буде надалі.
До того ж дуже потужною стала та сама резолюція лідерів країн-членів G7, в якій крім гарантій безпеки Україні, зокрема, було вказано, що всі економічні та інші збитки, заподіяні війною, відшкодує Росія.
Механізм дуже простий: США та союзники утримуватимуть заморожені активи РФ, доки вона не погодиться платити. Або поки не розроблять процедуру легального вилучення російських грошей. У будь-якому разі черговий невтішний підсумок війни в Україні Путін вже офіційно отримав: свої закордонні активи Росія навряд чи колись поверне.
А головний підсумок саміту у Вільнюсі, напевно, підбив президент США Джо Байден, який заявив президенту України Володимиру Зеленському та всім українцям: «Ви зробили неймовірну роботу. Вам ще багато чого належить зробити, я знаю. Думаю, що ми забезпечимо, щоб у вас було те, що вам потрібне. Чекаю з нетерпінням, коли ми зустрінемося, щоб відсвяткувати ваш офіційний вступ до НАТО. Тому дякую за те, що ви робите, і… погані новини для вас у тому, що ми нікуди не дінемось, ви тут застрягли з нами».
Насправді це погані новини насамперед для Путіна. Відсунути кордони НАТО від Росії він вже не зумів. Перемогти Україну також. Тож дійсно лишилося тільки дочекатися її офіційного вступу до НАТО. І саме це (як не дивно, це наразі для Росії звучить) і буде її справжньою гарантією безпеки. Від Путіна та наступних путінів.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Источник: www.ukrinform.ua
