Українські чиновники потурали переслідуванням журналістів: Держдеп США навів приклади

Були випадки, як йдеться у звіті МЗС США, коли українські посадовці застосовували цензуру, обмежували контент і карали окремих осіб та ЗМІ за нібито критику заходів влади.

Related video

Українські чиновники у 2023 році не тільки забороняли, блокували та вводили санкції проти ЗМІ, а інколи навіть ініціювали та потурали переслідуванням журналістів. Про це йдеться у документі щодо дотримання прав людини, опублікованому на сайті Державного департаменту США.

Наприклад, 5 березня блогер та адміністратор Telegram-каналу Pervomaysk City Дмитро Іваницький повідомив, що йому погрожують розправою від мера Первомайська. За його словами, конфлікт між блогером та міським головою Олегом Демченком стався після оприлюднення інформації про рішення міськради щодо підвищення зарплати чиновника. Ця інформація викликала громадський резонанс. Мер вибачився, заявивши, що його слова “були вирвані з контексту”.

Окрім того, у документі Держдепу йдеться, що посадовці відмовляли журналістам в акредитації або доступі до прифронтових районів, посилаючись на національну безпеку. Наприклад, у червні влада відмовила в продовженні акредитації на висвітлення війни фотокореспонденту канадської газети The Globe and Mail Антону Скибі. Як наголошували у виданні, Служба безпеки України вимагала від фотокора пройти перевірку на детекторі брехні, звинувачуючи його в наявності російського паспорта та сумнівах у відображенні його роботою “національних інтересів” країни. Утім, після розголосу чоловіку продовжили дозвіл.

Були повідомлення й про погрози представників влади нападом на журналістів. Наприклад, під час засідання Полтавської міської ради 29 березня двоє місцевих чиновників погрожували фізичною розправою журналістці інтернет-видання “Полтавська хвиля” Анастасії Мацько.

У державному департаменті не забули й про напади на журналістів, які писали про корупцію. Так, 12 липня в місті Ананьїв Одеської області невідомі побили головного редактора газети “Вісті Ананьївщини” Володимира Сєдова. Потерпілий пов’язав напад зі своєю професійною діяльністю, яка включала репортажі про корупційні дії місцевої влади, адже до цього журналісту вже надходили численні погрози.

Були звинувачення й в тому, йдеться у документі, що уряд погрожував переслідувати журналістів у помсту за їхню роботу. Крім того, деякі журналісти повідомляли, що співробітники служби безпеки погрожували призовом до армії за критичні репортажі.

Деякі ЗМІ також повідомили, що правоохоронці встановили спостереження за їхніми співробітниками. Велося розслідування, наприклад, щодо стеження СБУ за незалежним розслідувальним медіа Bihus.info.

У документі наголошується, що незалежні ЗМІ та сайти новин були активними та висловлювали широкий спектр поглядів, але чиновники вжили певних заходів для обмеження ЗМІ та свободи вираження поглядів нібито для протидії російській дезінформації та вирішення інших проблем безпеки під час війни. Тому багато журналістів і медіагруп повідомили про посилення самоцензури. Й неурядова організація Freedom House оцінила пресу країни як “частково вільну”.

Нагадаємо, раніше ми писали, що журналісту “Слідства.Інфо” Євгенію Шульгату намагалися вручити повістку у Києві. Чоловік був автором розслідування про елітне майно керівника департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка.

Також Фокус писав, що українські журналісти вимагали звільнення начальниці об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталі Гуменюк, яка дозволяла працювати пресі на відстані 10 км від фронту в “потьомкінських” окопах. Відповідна заява була оприлюднена 16 квітня.

Сама Наталя Гуменюк відкинула звинувачення щодо обмеження роботи медійників, наголосивши, що керується розпорядженнями командування. Але вранці 19 квітня Генеральний штаб провів “ротаційні заходи” щодо начальника Центру стратегічних комунікацій Сил оборони Півдня. Замість Гуменюк на посаду 22 квітня призначили капітана третього рангу Дмитра Плетенчука, який також одночасно продовжуватиме працювати й речником Військово-морських сил.